поплескати
ПОПЛЕСКА́ТИ, ещу́, е́щеш, док.
1. перех. і неперех. Злегка ударити рукою кілька разів по чому-небудь.
[Бентлі:] Я вас ненавиджу, майоре! [Петерсон:] ..А хіба це має якесь значення в нашій службі? Ви непоправний фантаст, Бентлі! (Поплескав його по плечу) (Галан, І, 1960, 397);
Василь поплескав долонею по гарячому металу трактора (Довж., І, 1958, 83).
Поплеска́ти в доло́ні — те саме, що Плеска́ти в доло́ні (якийсь час) ( див. плеска́ти).
— Не лякай, Масло, бо каятимешся, — стиснув кулаки Василь. — О! Пташеня кігті показує. Ура! Ура! — глузливо поплескав в долоні Масло (Хижняк, Невгамовна, 1961, 316);
— Навіщо ж ти тоді нас викликав? — скипів Дорош. — Щоб поплескати тобі в долоні? (Тют., Вир, 1964, 172).
2. неперех., розм. Займатися пересудами якийсь час.
◊ Поплеска́ти язико́м:
а) те саме, що Плеска́ти язико́м (якийсь час) ( див. язи́к).
Під тином, на дубочках, де сходиться молодь язиком поплескати, насіння полузати, там можна і в хихоньки-хахоньки погратися (Грим., Незакінч. роман, 1962, 12);
б) поговорити по-пустому, несерйозно про що-небудь.
Вона подумала, що син поплеще язиком про поле та насіння і замовкне, як було досі (Чорн., Потік.., 1956, 356).
Значення в інших словниках
- поплескати — поплеска́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поплескати — -ещу, -ещеш, док. 1》 перех. і неперех. Злегка ударити рукою кілька разів по чому-небудь. Поплескати в долоні. 2》 неперех., розм. Займатися пересудами якийсь час. Поплескати язиком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поплескати — ПОПЛЕСКА́ТИ, ещу́, е́щеш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Злегка ударити рукою кілька разів долоні другої або по чому-небудь. [Бентлі:] Я вас ненавиджу, майоре! [Петерсон:] .. А хіба це має якесь значення в нашій службі? Ви непоправний фантаст, Бентлі!... Словник української мови у 20 томах
- поплескати — плеска́ти (патя́кати, плести́) язико́м (язика́ми). 1. Багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. — Перестаньте плескати язиком! Мужчина називається! — з презирством кинула Оксана (П. Автомонов); — Перестань!... Фразеологічний словник української мови
- поплескати — Поплеска́ти, -лещу́, -ле́щеш, -щуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поплескати — Поплескати, -плещу, -щеш гл. 1) Плескать нѣкоторое время. 2) Похлопать, поаплодировать. З) Поболтать нѣкоторое время. 4) У кузнецовъ: поклепать нѣкоторое время. Словник української мови Грінченка