попокрутити
крути́ти / покрути́ти но́сом. Виражати незадоволення ким-, чим-небудь, відмовлятися від когось, чогось; вередувати. — Так от, сину .. Ліпшої дівки, як у Тупала, тобі не знайти. Завтра їдьте, і не думай крутити носом (Є. Кравченко); Тадик схопився на ноги і пішов до поліцаїв. — Щось староста носом крутить. Може, ми службу погано несемо? — засумнівався Гошка (Григорій Тютюнник). попокрути́ти но́сом (якийсь час). — Так розсердилась, що вже ж, думаю, і обзиваться не буду. Так він попокрутив носом днів зо два (А. Тесленко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попокрутити — попокрути́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попокрутити — -учу, -утиш, док., розм. Крутити багато разів, тривалий час. Попокрутити носом — не погоджуватися на що-небудь, відмовлятися, упиратися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попокрутити — ПОПОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., розм. Крутити багато разів, тривалий час. – Вилізу на клуню – і то голова крутиться. А як підтягнуть під самі хмари та попокрутять мертвими петлями? Що тоді з мене буде? (Григорій Тютюнник). ◇ (1) Попокрути́ти но́сом (д) див. крути́ти. Словник української мови у 20 томах
- попокрутити — ПОПОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., розм. Крутити багато разів, тривалий час. — Вилізу на клуню — і то голова крутиться. А як підтягнуть під самі хмари та попокрутять мертвими петлями? Що тоді з мене буде? (Тют., Вир, 1964, 344). Словник української мови в 11 томах