1. Словник української мови в 11 томах

попокрутити

ПОПОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., розм. Крутити багато разів, тривалий час.

— Вилізу на клуню — і то голова крутиться. А як підтягнуть під самі хмари та попокрутять мертвими петлями? Що тоді з мене буде? (Тют., Вир, 1964, 344).

◊ Попокрути́ти но́сом — не погоджуватися на що-небудь, відмовлятися, упиратися якийсь час.

Попокрутив [Андрій] носом днів зо два: а далі — що то вже сталось йому — слухаю: ляпа ціпом (Тесл., З книги життя, 1949, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попокрутити — попокрути́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попокрутити — -учу, -утиш, док., розм. Крутити багато разів, тривалий час. Попокрутити носом — не погоджуватися на що-небудь, відмовлятися, упиратися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попокрутити — ПОПОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., розм. Крутити багато разів, тривалий час. – Вилізу на клуню – і то голова крутиться. А як підтягнуть під самі хмари та попокрутять мертвими петлями? Що тоді з мене буде? (Григорій Тютюнник). ◇ (1) Попокрути́ти но́сом (д) див. крути́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. попокрутити — крути́ти / покрути́ти но́сом. Виражати незадоволення ким-, чим-небудь, відмовлятися від когось, чогось; вередувати. — Так от, сину .. Ліпшої дівки, як у Тупала, тобі не знайти. Завтра їдьте, і не думай крутити носом (Є. Фразеологічний словник української мови