посадити

не зна́ти, де посади́ти (посадови́ти) кого і без додатка. Шануючи, поважаючи, дуже люб’язно, прихильно приймати кого-небудь. Що вже раді були йому (Давидові) всі — не знали, де посадити, з чого почати розпитувати та з чого про свої новини розповідати (А. Головко); Пакришень не знав, де посадовити гостя, які знайти для нього найласкавіші слова, чим частувати (Ю. Збанацький).

посади́ти в кало́шу кого. Поставити когось у незручне становище; перевершивши своїми успіхами, результатами тощо. Аж нетерпеливився (Павлусь) — в класі ще хлопцям розповісти і в дворі теж. От посадить Славку в калошу, задаваку (А. Головко); — Ну, до вас, бачу, треба підступати у всеозброєнні, а то, чого доброго, в галошу (калошу) посадите,— пожартував комісар дивізіону (М. Ю. Тарновський).

посади́ти на лід кого. Поставити когось у скрутне становище. — Приймімось, човни попалім, Тогді (тоді) і мусять тут остаться (чоловіки) І нехотя до нас прижаться; Ось так на лід їх посадім (І. Котляревський); Коли б ти кождим (кожним) був стручечком подавився! .. Коли б що тріснув був од його (од нього) живіт, ніж мав оце мене та посадить на лід! (П. Гулак-Артемовський).

саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стіл кого, іст. Надавати комусь князівську владу (в Давній Русі). Володимира Мономаха посадили на стіл у Києві під час народного повстання 1113 р. (З газети); // Наділяти кого-небудь владою. А запорожці .. Іванця.. на стіл саджають ..— Гетьман, гетьман Іван Мартинович! — кричать на все горло (П. Куліш).

сади́ти (садови́ти) / посади́ти на мілину́ кого, що. Призводити до складних обставин, труднощів, спричинювати невдачі. В тебе глобальні ідеї, обширні плани, а щоденна логіка життя садить тебе на мілину (З газети); — Незручно йому (командиру корабля) такого досвідченого боцмана на мілину перед командою садовити (Д. Ткач); Йому (Тихонюку) відразу здалось, що цей випадок посадить на мілину всю добру славу Кленівської школи (Ю. Збанацький).

сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) (на) во́ду кого. Карати кого-небудь голодом, обмежуючи найнеобхіднішим у їжі. Поодинці він (слідчий) садовив їх (революціонерів) на хліб та на воду (С. Чорнобривець); Чи не посадили Вас .. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи? (М. Коцюбинський).