1. Фразеологічний словник української мови

почому

показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов).

почо́му (почі́м) ківш (фунт, коре́ць і т. ін.) ли́ха, зі сл. зна́ти, узна́ти і под. Багато горя, біди, неприємностей і т. ін. — Доведеться вам тут узнати, почому ківш лиха,— ніби про щось звичайне й необхідне ліниво говорив Шухновський (Ю. Збанацький); Я ще тоді не знав, почому фунт лиха, мені було двадцять років (М. Чабанівський); Молодий, енергійний гірник (Юрій Мегер) не один рік працював у забої, знав, як то кажуть, почому корець лиха (П. Інгульський); (Коваль:) Зробимо, мабуть, так, що нехай років зо два по світу (син) погуля, спізна, почім ківш лиха (М. Кропивницький); Убити б того ненависного управителя..— Та й графиню отак, як вона тебе за коси та по підлозі, хай знала б, почім фунт лиха (Н. Рибак).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почому — ПОЧОМУ, ПОЧІМ – ПО ЧОМУ, ПО ЧІМ Почому, почім, присл. Уживається в значеннях "скільки коштує". Мати розпитувала, почому там на базарі пшоно, сало, олія (А.Шиян); – А почім же там поросята ? – поцікавилась мати (Є.Гуцало). По чому, по чім, займ. з прийм. Літературне слововживання
  2. почому — почім, присл. 1》 Уживається в знач. скільки коштує, за скільки продається. 2》 Уживається в знач.: звідки, від кого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почому — ПОЧО́МУ, ПОЧІ́М, присл. 1. Уживається в знач. скільки коштує, за скільки продається. – Ось зараз заїдемо до крамнички, спитаємо, почім кумач (З. Тулуб); * Образно. До нас в науку! ми навчим, Почому хліб і сіль почім! (Т. Шевченко). 2. Уживається в знач. Словник української мови у 20 томах
  4. почому — почо́му прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. почому — ПОЧО́МУ, ПОЧІ́М, присл. 1. Уживається в знач. скільки коштує, за скільки продається. — Ось зараз заїдемо до крамнички, спитаємо, почім кумач (Тулуб, В степу.., 1964, 209); *Образно. До нас в науку! ми навчим, Почому хліб і сіль почім! (Шевч. Словник української мови в 11 томах