правиця

Значення в інших словниках

1. правиця — прави́ця 1 іменник жіночого роду права рука прави́ця 2 іменник жіночого роду рівна солома діал. прави́ця 3 іменник жіночого роду праві сили — в політиці Орфографічний словник української мови
2. правиця — Прави́ця. Група парламентських партій (фракцій) правого спрямування. Лівиця стоїть солідарно, правиця знов найшла ся в купці а посеред сими таборами стоїть вже тепер дійстно невтральне провізоричне міністерство урядниче (Б. Українська літературна мова на Буковині
3. правиця — Права рука, ур. десниця; (партії) праве крило. Словник синонімів Караванського
4. правиця — див. рука Словник синонімів Вусика
5. правиця — I -і, ж. Права рука; прот. лівиця, ліва рука. II -і, ж., діал. Нем'ята, рівна солома. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. правиця — ПРАВИ́ЦЯ¹, і, ж. 1. Права рука; протилежне лівиця, ліва рука. Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває (Марко Вовчок);... Словник української мови у 20 томах
7. правиця — Прави́ця, -ці, -цею; -ви́ці, -ви́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. правиця — ПРАВИ́ЦЯ¹, і, ж. 1. Права рука; протилежне лівиця, ліва рука. Б’ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває (Вовчок, І, 1955, 333); Д. Жуан вклоняється по-східному: прикладає правицю до серця, до уст і до чола (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
9. правиця — Правиця, -ці ж. 1) Десница, правая рука. Без Ніженського полку, як без руки-правиці. К. ЧР. 344. Станьте ви, праведники, по правиці, а ви, грішники, по лівиці. Гн. II. 81. 2) Немятая, ровная солома. Принеси мені на устілки правиці. Черк. у. ум. правичка. Словник української мови Грінченка