прикутий
як (мов, ні́би і т. ін.) прико́ваний (прику́тий) (до мі́сця), зі сл. стоя́ти, сиді́ти, зупини́тися і т. ін. Нерухомий. З переполошеним видом, блідий і ніби прикований .. стояв (Стоколоса) на розі вулиці (І. Франко); Вона сиділа, мов прикована до місця, і великими гарячими очима дивилася перед собою (П. Колесник); І враз він знову зупинився, наче прикутий до місця (О. Донченко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикутий — прику́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прикутий — див. прив'язаний Словник синонімів Вусика
- прикутий — [приекутией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
- прикутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикути. || прикуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикутий — ПРИКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прику́ти. Року 1908-го славетний російський художник Рєпін намалював ілюстрацію до Шевченкової поеми “Кавказ”, де зобразив прикутого до скелі Прометея (М. Рильський); // прику́то, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- прикутий — ПРИКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прику́ти. Року 1908-го славетний російський художник Рєпін намалював ілюстрацію до Шевченкової поеми «Кавказ», де зобразив прикутого до скелі Прометея (Рильський, III, 1956, 250); // прику́то, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах
- прикутий — Прикутий, -а, -е Прикованный. Прикутий до стовпа. Стор. II. 194. Словник української мови Грінченка