1. Фразеологічний словник української мови

притирати

прите́рти / притира́ти ро́ги кому. Зробити когось покірним, примусити підкорятися комусь; приборкати. Вже ми їм (хлопам) притремо роги! (І. Франко); — От ми тут трохи і притрем їм (сусідам) роги (Л. Костенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притирати — притира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притирати — -аю, -аєш, недок., притерти, -тру, -треш, док., перех. 1》 тех. Щільно підганяти що-небудь одне до одного спеціальною обробкою, шліфуванням або тертям у процесі роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притирати — ПРИТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., що, техн. 1. Щільно підганяти що-небудь одне до одного спеціальною обробкою, шліфуванням або тертям у процесі роботи. Словник української мови у 20 томах
  4. притирати — ПРИТИРА́ТИ техн. (здійснювати механічну обробку деталей машин, апаратів, приладів тощо для надання їм точних розмірів і чистоти поверхні), ДОВО́ДИТИ. — Док.: притерти, довести́. Словник синонімів української мови
  5. притирати — Притира́ти, -тира́ю, -тира́єш; прите́рти, -тру́, -тре́ш; прите́р, -те́рла, -те́рли; притри́, -рі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. притирати — ПРИТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., перех. 1. техн. Щільно підганяти що-небудь одне до одного спеціальною обробкою, шліфуванням або тертям у процесі роботи. Словник української мови в 11 томах