притирати

ПРИТИРА́ТИ техн. (здійснювати механічну обробку деталей машин, апаратів, приладів тощо для надання їм точних розмірів і чистоти поверхні), ДОВО́ДИТИ. — Док.: притерти, довести́. Ще у минулому сторіччі швед Йогансон з такою точністю навчився притирати площини двох шматків гартованої сталі, що, коли їх скласти полірованими площинами, то тільки силою можна розняти їх знову (В. Собко); Різальні грані.. різців обов'язково треба старанно доводити на точилі або на бруску (з посібника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

притирати — притира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
притирати — -аю, -аєш, недок., притерти, -тру, -треш, док., перех. 1》 тех. Щільно підганяти що-небудь одне до одного спеціальною обробкою, шліфуванням або тертям у процесі роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
притирати — ПРИТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., що, техн. 1. Щільно підганяти що-небудь одне до одного спеціальною обробкою, шліфуванням або тертям у процесі роботи. Словник української мови у 20 томах
притирати — прите́рти / притира́ти ро́ги кому. Зробити когось покірним, примусити підкорятися комусь; приборкати. Вже ми їм (хлопам) притремо роги! (І. Франко); — От ми тут трохи і притрем їм (сусідам) роги (Л. Костенко). Фразеологічний словник української мови
притирати — Притира́ти, -тира́ю, -тира́єш; прите́рти, -тру́, -тре́ш; прите́р, -те́рла, -те́рли; притри́, -рі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
притирати — ПРИТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., перех. 1. техн. Щільно підганяти що-небудь одне до одного спеціальною обробкою, шліфуванням або тертям у процесі роботи. Словник української мови в 11 томах