притягати

притяга́ти (притя́гувати) (до се́бе) о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) чиї (чий), які (який), кого і без додатка. Привертати чиюсь увагу, вабити. Оселедець, бринза притягували голодні очі косарів (К. Гордієнко); Любов Прохорівна притягала до себе заздрі погляди (Іван Ле); Ненароком зелене вікно притягає зір (Н. Рибак).

притяга́ти (притя́гувати) / притягти́ (притягну́ти) за воло́сся (за ву́ха) що. Невиправдано, безпідставно виставляти, показувати що-небудь. Мене люди зовсім не за самий вірш лають, а за те, що я мало ідейна, чи то пак — мало тенденційна, але мені здається, що коли я буду тенденцію за волосся притягати, то всім буде чутно, як її волос тріщатиме нещасний (Леся Українка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притягати — притяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притягати — Підтягати, тягти; (мотузком) стягати, зав'язувати; П. зацікавлювати, привертати увагу, вабити, приваблювати, манити, заманювати; (до чого) залучати, привертати; (до суду) ІД. позивати. Словник синонімів Караванського
  3. притягати — див. нести; тягти Словник синонімів Вусика
  4. притягати — -аю, -аєш і притягувати, -ую, -уєш, недок., притягти і притягнути, -тягну, -тягнеш; мин. ч. притяг, -ла, -ло і притягнув, -нула, -нуло; док., перех. 1》 Тягнучи, переміщувати кого-, що-небудь кудись, до когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. притягати — ПРИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТЯГТИ́, ПРИТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш; мин. ч. притя́г, ла́, ло́ і притягну́в, ну́ла, ло; док., кого, що. 1. Тягнучи, переміщувати кого-, що-небудь кудись, до когось, чогось. Словник української мови у 20 томах
  6. притягати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
  7. притягати — ПРИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТЯГТИ́ і ПРИТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш; мин. ч. притя́г, ла́, ло́ і притягну́в, ну́ла, ло; док., перех. 1. Тягнучи, переміщувати кого-, що-небудь кудись, до когось, чогось. Словник української мови в 11 томах