притягати

притяга́ти

-аю, -аєш і притягувати, -ую, -уєш, недок., притягти і притягнути, -тягну, -тягнеш; мин. ч. притяг, -ла, -ло і притягнув, -нула, -нуло; док., перех.

1》 Тягнучи, переміщувати кого-, що-небудь кудись, до когось, чогось.

|| Наближати, притискати кого-, що-небудь до когось, чогось.

|| безос.

|| Силою приводити кого-небудь кудись або змушувати підійти до кого-, чого-небудь.

|| тільки док., розм. Принести щось куди-небудь (перев. завелике, громіздке).

2》 Наближати до себе що-небудь силою тяжіння.

|| розм. Викликати електричні розряди в атмосфері, дощ і т. ін.

3》 перен. Викликати інтерес, привертати увагу до себе; зацікавлювати.

|| Викликати у кого-небудь бажання або потребу кудись приходити, десь бувати, щось робити і т. ін.

|| Утримувати біля себе, не відпускати.

|| Викликати почуття симпатії, приязні, любові.

|| Вабити до себе чим-небудь; приваблювати.

|| Манити, заманювати чимсь. Притягати очі.

4》 Тугіше стягувати, зав'язувати що-небудь (мотузком, поясом тощо).

|| Тугіше закручувати що-небудь (гайку і т. ін.); підтягувати.

Притягло морозом безос. — трохи замерзло, підмерзло.

5》 до чого, перен. Залучати кого-небудь до чогось, спонукати брати участь у чомусь.

|| Використовувати кого-, що-небудь з певною метою.

6》 перев. у сполуч. зі сл. до суду, до відповідальності і т. ін. Примушувати кого-небудь відповідати за свої вчинки.

7》 тільки док., розм., рідко. Те саме, що притягтися 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притягати — притяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притягати — Підтягати, тягти; (мотузком) стягати, зав'язувати; П. зацікавлювати, привертати увагу, вабити, приваблювати, манити, заманювати; (до чого) залучати, привертати; (до суду) ІД. позивати. Словник синонімів Караванського
  3. притягати — див. нести; тягти Словник синонімів Вусика
  4. притягати — ПРИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТЯГТИ́, ПРИТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш; мин. ч. притя́г, ла́, ло́ і притягну́в, ну́ла, ло; док., кого, що. 1. Тягнучи, переміщувати кого-, що-небудь кудись, до когось, чогось. Словник української мови у 20 томах
  5. притягати — притяга́ти (притя́гувати) (до се́бе) о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) чиї (чий), які (який), кого і без додатка. Привертати чиюсь увагу, вабити. Оселедець, бринза притягували голодні очі косарів (К. Фразеологічний словник української мови
  6. притягати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
  7. притягати — ПРИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТЯГТИ́ і ПРИТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш; мин. ч. притя́г, ла́, ло́ і притягну́в, ну́ла, ло; док., перех. 1. Тягнучи, переміщувати кого-, що-небудь кудись, до когось, чогось. Словник української мови в 11 томах