1. Фразеологічний словник української мови

проводити

проводжа́ти (прово́дити) / провести́ в оста́нню путь (доро́гу) кого. Ховати кого-небудь. Вранці небіжчика перенесли на козацький байдак, і вся флотилія вирушила до Кінбурна, проводжаючи бойового отамана в останню путь (П. Дорошко); Спершу везли Тарасову домовину чоловіки, однак за давнім звичаєм неодруженого чоловіка повинні проводити в останню дорогу дівчата (З газети).

проводи́ти / прове́сти в життя́ що. Здійснювати, втілювати на практиці що-небудь. Директори пробували проводити в життя нові реформи (З газети); (Огнєв:) Чекаю на запитання. (Горлов:) А чого чекати? Розкажи, чому оперативний план не провів у життя? (О. Корнійчук).

прово́дити / прове́сти лі́нію чию. Діяти відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Письменники України готові проводити лінію Верховної Ради республіки на розбудову суверенної України (З газети).

прово́дити / прове́сти межу́ між ким—чим. Відокремлювати, розглядати як не рівноцінне, не рівнозначне за сутністю, значенням і т. ін. Я і сам знаю, що не можна провести межу між живим і мертвим; що не тільки жиють, а на життя мають таке саме право рослини і навіть камінь… (М. Коцюбинський).

прово́дити / прове́сти очи́ма (по́глядом) кого. Довго, не відриваючись, дивитися на кого-небудь, услід комусь. Горпина стоїть на хатньому порозі біла, як хустка, і проводить того москаля очима (Марко Вовчок); Учнів молодших класів Мартин Іванович проводить поглядом до самої роздягальні (О. Копиленко).

прово́дити (роби́ти, наводи́ти) / прове́сти (зроби́ти, наве́сти) парале́ль. Порівнювати, зіставляти (однакові або однорідні) явища. (Майстер:) Зробімо паралель: вам дорогий ваш хист, мені — наука (Леся Українка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проводити — Прово́дити: — керувати [47] Словник з творів Івана Франка
  2. проводити — прово́дити дієслово недоконаного виду проводи́ти дієслово доконаного виду провести; попрощатися з ким-небудь; вирядити в дорогу рідко Орфографічний словник української мови
  3. проводити — Прово́дити (чому?). Керувати (чим?), вести справи. Адміністративні справи кождої дієцезиї будуть полагоджувати осібні консисторії з рівним числом членів. Кождій консисторії проводить дотичний владика (Звідомл., 1914, 66) // пол. prowadzić — вести справи. Українська літературна мова на Буковині
  4. проводити — (кого) ПРОВОДЖАТИ; (куди) вести, провадити; (збори) відбувати; (межу) класти, (шлях) прокладати; (струм) ПРОПУСКАТИ; (облік) робити, переводити, (у книгах) оформляти, записувати; (на виборах) протягати; (в життя) ІД. ЗДІЙСНЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  5. проводити — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  6. проводити — I провод`итидив. проводити. II пров`одитипровадити, -джу, -диш, проводжати, -аю, -аєш, рідко проводжувати і проваджувати, -ую, -уєш, недок., провести, -еду, -едеш; мин. ч. провів, -вела, -вело, рідко проводити, -воджу, -водиш і діал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. проводити — ПРОВОДИ́ТИ див. прово́дити. ПРОВО́ДИТИ, ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, ПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ПРОВО́ДЖУВАТИ і ПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. прові́в, вела́, ло́, рідко ПРОВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш і діал. Словник української мови у 20 томах
  8. проводити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
  9. проводити — Прово́дити, -во́джу, -во́диш; прово́дь, -во́дьте; див. прове́сти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. проводити — ПРОВО́ДИТИ, ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, ПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ПРОВО́ДЖУВАТИ і ПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. прові́в, вела́, ло́, рідко ПРОВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш і діал. ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. перех. Словник української мови в 11 томах
  11. проводити — Прово́дити, -джу, -диш сов. в. провести, -веду́, -деш, гл. Проводить, провожать, провести. Котилася зірка з неба та впала додолу: ой хто мене молодую проведе додому? Проводь, проводь, козаченьку, проводь, не барися. н. п. Словник української мови Грінченка