проводити
I провод`итидив. проводити.
II пров`одитипровадити, -джу, -диш, проводжати, -аю, -аєш, рідко проводжувати і проваджувати, -ую, -уєш, недок., провести, -еду, -едеш; мин. ч. провів, -вела, -вело, рідко проводити, -воджу, -водиш і діал. провадити, -джу, -диш, док.
1》 перех. і без додатка.Перед тим як розстатися, попрощатися з ким-небудь, йти, їхати разом до якогось місця.
|| Супроводжуючи, вести кого-небудь у певне місце.
|| Супроводжувати кого-небудь з метою нагляду, охорони, указування шляху і т. ін.
|| безос.
|| Супроводжувати (звичайно дівчину, жінку), залицяючись.
|| Спрямовувати рух кого-, чого-небудь.
|| недок. перев. провадити, перен. Керувати діяльністю кого-, чого-небудь.
|| Супроводжувати померлого; бути присутнім на похороні.
|| перен. Ходити невідступно за ким-небудь, супроводжувати когось скрізь; переслідувати.
|| перен. Не залишати кого-небудь, мучити, не давати спокою комусь (про думки, почуття і т. ін.).
|| недок. тільки проводити, провадити, перен. Вести, пролягати, простягатися, вказуючи на напрямок руху звідки-небудь кудись (про двері, дорогу і т. ін.).
2》 перех. Виряджати кого-небудь у дорогу, в гості, в похід і т. ін.
|| Супроводжувати кого-небудь (на вокзал, в аеропорт і т. ін.) при його від'їзді кудись; виряджати гостей, відвідувачів і т. ін.; прот. зустрічати.
|| перев. недок., перен. Відзначати, святкувати закінчення чого-небудь. Проводжати на пенсію.
3》 недок. тільки проводити, проводжати, перех. Виражати якось своє ставлення до того, хто йде, від'їжджає звідки-небудь.
|| Лунати, звучати вслід тому, хто йде, від'їжджає звідки-небудь.
4》 перех. Стежити (поглядом, очима) за ким-, чим-небудь, хто (що) віддаляється, йде, їде.
|| недок. перев. проводити, також неперех. Пильно оглядати кого-, що-небудь, переводячи погляд, очі з одного предмета на інший.
5》 недок. тільки проводити, неперех., чим і без додатка. Робити плавні рухи, торкаючись чого-небудь.
|| перех. Рухом руки, дотиком якого-небудь знаряддя позначати лінію, залишати слід. Проводити паралель.
Проводити межу між ким — чим — розмежовуючи кого-, що-небудь, розглядати, оцінювати, аналізувати їх окремо.
6》 недок. тільки проводити, перех. Споруджувати, будувати (дорогу, канал і т. ін.).
|| Підводити куди-небудь з певною метою труби, провід, кабель і т. ін.
7》 недок. тільки проводити, провадити, перех. і без додатка. Здійснювати, робити і т. ін. що-небудь.
|| Пропагуючи які-небудь ідеї, погляди, намагатися їх реалізувати, втілити у життя.
|| розм. Домагатися обрання кого-небудь при виборах.
|| розм. Оформляти кого-, що-небудь документально.
|| недок. перев. провадити, заст. Вести (звичайно господарство).
Проводити курс на що — спрямовувати свої дії на досягнення, здійснення чого-небудь.
8》 недок. перев. проводити, перех. Бути, перебувати де-небудь протягом якогось часу.
|| Використовувати певний час як-небудь, на щось.
|| Жити в який-небудь спосіб протягом певного часу.
Проводити час — заповнювати чим-небудь своє дозвілля.
9》 тільки провести, перех., розм. Хитруючи, обдурити кого-небудь.
10》 тільки проводити, перех. Мати властивість пропускати крізь себе (тепло, електрику, звук і т. ін.).
11》 тільки провадити, перех. і неперех., розм. Висловлюватися, говорити.
|| тільки провести. Сказати поволі, розтягуючи слова. Провадити розмову.
12》 тільки провести, перех., розм. Марно витратити (гроші).
13》 тільки провадити, перех., діал. Доставляти.
14》 тільки провадити, неперех., діал. Акомпанувати.
Значення в інших словниках
- проводити — Прово́дити: — керувати [47] Словник з творів Івана Франка
- проводити — прово́дити дієслово недоконаного виду проводи́ти дієслово доконаного виду провести; попрощатися з ким-небудь; вирядити в дорогу рідко Орфографічний словник української мови
- проводити — Прово́дити (чому?). Керувати (чим?), вести справи. Адміністративні справи кождої дієцезиї будуть полагоджувати осібні консисторії з рівним числом членів. Кождій консисторії проводить дотичний владика (Звідомл., 1914, 66) // пол. prowadzić — вести справи. Українська літературна мова на Буковині
- проводити — (кого) ПРОВОДЖАТИ; (куди) вести, провадити; (збори) відбувати; (межу) класти, (шлях) прокладати; (струм) ПРОПУСКАТИ; (облік) робити, переводити, (у книгах) оформляти, записувати; (на виборах) протягати; (в життя) ІД. ЗДІЙСНЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
- проводити — див. обманювати Словник синонімів Вусика
- проводити — ПРОВОДИ́ТИ див. прово́дити. ПРОВО́ДИТИ, ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, ПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ПРОВО́ДЖУВАТИ і ПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. прові́в, вела́, ло́, рідко ПРОВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш і діал. Словник української мови у 20 томах
- проводити — проводжа́ти (прово́дити) / провести́ в оста́нню путь (доро́гу) кого. Ховати кого-небудь. Вранці небіжчика перенесли на козацький байдак, і вся флотилія вирушила до Кінбурна, проводжаючи бойового отамана в останню путь (П. Фразеологічний словник української мови
- проводити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
- проводити — Прово́дити, -во́джу, -во́диш; прово́дь, -во́дьте; див. прове́сти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проводити — ПРОВО́ДИТИ, ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, ПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ПРОВО́ДЖУВАТИ і ПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. прові́в, вела́, ло́, рідко ПРОВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш і діал. ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. перех. Словник української мови в 11 томах
- проводити — Прово́дити, -джу, -диш сов. в. провести, -веду́, -деш, гл. Проводить, провожать, провести. Котилася зірка з неба та впала додолу: ой хто мене молодую проведе додому? Проводь, проводь, козаченьку, проводь, не барися. н. п. Словник української мови Грінченка