проводити

(кого) ПРОВОДЖАТИ; (куди) вести, провадити; (збори) відбувати; (межу) класти, (шлях) прокладати; (струм) ПРОПУСКАТИ; (облік) робити, переводити, (у книгах) оформляти, записувати; (на виборах) протягати; (в життя) ІД. ЗДІЙСНЮВАТИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

проводити — Прово́дити: — керувати [47] Словник з творів Івана Франка
проводити — прово́дити дієслово недоконаного виду проводи́ти дієслово доконаного виду провести; попрощатися з ким-небудь; вирядити в дорогу рідко Орфографічний словник української мови
проводити — Прово́дити (чому?). Керувати (чим?), вести справи. Адміністративні справи кождої дієцезиї будуть полагоджувати осібні консисторії з рівним числом членів. Кождій консисторії проводить дотичний владика (Звідомл., 1914, 66) // пол. prowadzić — вести справи. Українська літературна мова на Буковині
проводити — див. обманювати Словник синонімів Вусика
проводити — I провод`итидив. проводити. II пров`одитипровадити, -джу, -диш, проводжати, -аю, -аєш, рідко проводжувати і проваджувати, -ую, -уєш, недок., провести, -еду, -едеш; мин. ч. провів, -вела, -вело, рідко проводити, -воджу, -водиш і діал. Великий тлумачний словник сучасної мови
проводити — ПРОВОДИ́ТИ див. прово́дити. ПРОВО́ДИТИ, ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, ПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ПРОВО́ДЖУВАТИ і ПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. прові́в, вела́, ло́, рідко ПРОВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш і діал. Словник української мови у 20 томах
проводити — проводжа́ти (прово́дити) / провести́ в оста́нню путь (доро́гу) кого. Ховати кого-небудь. Вранці небіжчика перенесли на козацький байдак, і вся флотилія вирушила до Кінбурна, проводжаючи бойового отамана в останню путь (П. Фразеологічний словник української мови
проводити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
проводити — Прово́дити, -во́джу, -во́диш; прово́дь, -во́дьте; див. прове́сти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
проводити — ПРОВО́ДИТИ, ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, ПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ПРОВО́ДЖУВАТИ і ПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. прові́в, вела́, ло́, рідко ПРОВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш і діал. ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. перех. Словник української мови в 11 томах
проводити — Прово́дити, -джу, -диш сов. в. провести, -веду́, -деш, гл. Проводить, провожать, провести. Котилася зірка з неба та впала додолу: ой хто мене молодую проведе додому? Проводь, проводь, козаченьку, проводь, не барися. н. п. Словник української мови Грінченка