прокотити
прокоти́ти (проката́ти) на ворони́х (з вітерце́м) кого. Не проголосувати за когось, не обрати кого-небудь кудись. Люди почали говорити про те, щоб на наступних зборах прокотити Гризоту на вороних, а замість нього поставити мого тата (В. Речмедін); Колгоспники з нетерпінням чекали на звітно-виборчі збори і готували для голови “вороних”. Хапунця прокотили з вітерцем (Остап Вишня); На звітно-виборчих зборах прокатали його на вороних, більше йому не довелося висувати свою кандидатуру (З газети).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокотити — прокоти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прокотити — [прокотитие] -коучу, -котиеш; нак. -коти, -коут'іт' Орфоепічний словник української мови
- прокотити — див. прокочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прокотити — ПРОКОТИ́ТИ див. проко́чувати. Словник української мови у 20 томах
- прокотити — КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм.; КАЧА́ТИ розм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). — Док.: скоти́ти, покоти́ти, сточи́ти, прокоти́ти. Вітер котив курай та перекотиполе (Ю. Словник синонімів української мови
- прокотити — ПРОКОТИ́ТИ див. проко́чувати. Словник української мови в 11 томах
- прокотити — Прокотити см. прокочувати. Словник української мови Грінченка