1. Фразеологічний словник української мови

проточувати

проточи́ти / рідко прото́чувати го́лову кому. Набриднути кому-небудь, настирливо вимагаючи чогось. Він проточив мені голову: єднайте та єднайте Оленку (Ганна Барвінок).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проточувати — прото́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проточувати — див. свердлити Словник синонімів Вусика
  3. проточувати — -ую, -уєш, недок., проточити, -точу, -точиш, док., перех. 1》 Виготовляти, обробляти на токарному верстаті. 2》 Гризучи, проїдаючи, риючи, робити дірки, отвори в чому-небудь (звичайно про червів, комах, гризунів і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проточувати — ПРОТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., що. 1. Виготовляти, обробляти на токарному верстаті. Є комбіновані різці, за допомогою яких можна без заміни інструмента.. розточувати отвори, знімати фаски, проточувати канавки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. проточувати — РУЙНУВА́ТИ (про дію води, вітру, мікроорганізмів тощо — примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад), РОЗ'ЇДА́ТИ, ТОЧИ́ТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПРОТО́ЧУВАТИ, ПІДМИВА́ТИ, ПРОМИВА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови