1. Фразеологічний словник української мови

протрубити

протруби́ти (протуркоті́ти, протуркота́ти, протурча́ти, проту́ркати) (всі) ву́ха кому. Дуже надокучити кому-небудь постійними розмовами про одне і те саме. — Та вже бачу,— зітхнула Ольга Павлівна.— Жінки всі вуха мені на буряках протрубили (В. Кучер); — Іван вже мені про вас вуха протуркотів (В. Собко); Не треба його дратувати. І так протурчали йому вуха всякими вигадками (А. Головко); — І вже ти протуркала мені уші (вуха) тим Максимом! — сказав він (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протрубити — протруби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. протрубити — -трублю, -трубиш; мн. протрублять; док., перех. і неперех. 1》 Док. до трубити 1-3). 2》 Трубити (у 1-4 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протрубити — ПРОТРУБИ́ТИ, трублю́, тру́биш; мн. протру́блять; док., що і без прям. дод. 1. Док. до труби́ти 1–3. Десь нагорі протрубила сурма (В. Речмедін); Поїзд, гучно протрубивши в степові ранкові простори, круто звернув праворуч (В. Словник української мови у 20 томах
  4. протрубити — Протруби́ти, -блю́, -би́ш гл. Протрубить. Словник української мови Грінченка