протрубити
протруби́ти
-трублю, -трубиш; мн. протрублять; док., перех. і неперех.
1》 Док. до трубити 1-3).
2》 Трубити (у 1-4 знач.) якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протрубити — протруби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- протрубити — ПРОТРУБИ́ТИ, трублю́, тру́биш; мн. протру́блять; док., що і без прям. дод. 1. Док. до труби́ти 1–3. Десь нагорі протрубила сурма (В. Речмедін); Поїзд, гучно протрубивши в степові ранкові простори, круто звернув праворуч (В. Словник української мови у 20 томах
- протрубити — протруби́ти (протуркоті́ти, протуркота́ти, протурча́ти, проту́ркати) (всі) ву́ха кому. Дуже надокучити кому-небудь постійними розмовами про одне і те саме. — Та вже бачу,— зітхнула Ольга Павлівна.— Жінки всі вуха мені на буряках протрубили (В. Фразеологічний словник української мови
- протрубити — Протруби́ти, -блю́, -би́ш гл. Протрубить. Словник української мови Грінченка