пуп

(і) мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому. 1. Хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь. Смілому й море по коліна (Укр.. присл..); Нічого не страшно (Потапові) і по коліна море (М. Коцюбинський); — Коли ти з конем — тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь); Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос — море по коліна (Ю. Мокрієв); Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (З газети). 2. Усе видається комусь легким, доступним, простим і т. ін. — Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович); — Що ж, мрійникам море по коліна… (В. Підмогильний); // Все можна, все дозволено комусь. Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович); Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов); Теперішні дівки нічого не бояться, море їм по коліна, а потім на старість каятимуться, та пізно буде (Є. Гуцало). усе мо́ре по колі́но. — А я хіба що кажу. Тільки дивіться, хлопці, вам усе море по коліно (П. Панч). й мо́ре по пу́па. — З такими гренадерами тобі й море по пупа (О. Гончар). 3. Ніщо не бентежить, не турбує когось; усе байдуже комусь. — Йому що? Гульня, море по коліна, а вам біда, вам горе, вам смерть! (М. Старицький); Їм немає діла до Олечки. І нікому нема. Всі гуляють, веселяться, кожному море по коліна (В. Кучер); — Мені воно чомусь було байдуже,— зізнався Андрій.— Бо молодий, що тобі? Море по коліна (М. Олійник); Деякі остерігаються, а деяким — море по коліно (І. Муратов); // Ніщо не стримує кого-небудь, не контролює хтось себе. П’яному і море по коліна (Укр.. присл..); Допомагають своїй міліції — гамувати і тамувати отих, кому море по коліна (О. Ковінька).

надрива́ти / надірва́ти пу́па (пуп), фам. Перевтомлюватися, знесилюватися від надмірного фізичного напруження, тяжкої роботи. — Але в колгоспі люди не надривають пупа,— говорив Антон, крокуючи за Багатирем.— За людей працює моторова сила (С. Чорнобривець).

пуп землі́, ірон. Центр, основа всього. Чимало цікавого є у Вашингтоні. Загалом столиця вражає надмірною бундючністю. Це місто державних чиновників, які твердо переконані, що саме тут пуп землі, що саме вони вершать сучасне й майбутнє людства (Л. Дмитерко); // Людина, що вважає себе найважливішою серед усіх інших. — Та тільки вдумайся, що він меле! Це ж якесь марення. Я… я пуп землі!.. (С. Добровольський); Увірував Єгор, що він якщо й не пуп землі, то принаймні щось подібне (К. Світличний).

пуп розв’я́жеться кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь надірветься від важкої праці. — Змахни піт, Іоне, а то очі виїсть…— Без звички не те, що очі виїсть, а й пуп може розв’язатися (М. Чабанівський). 2. Уживається як погроза кому-небудь. Тут тобі й пуп розв’яжеться (М. Номис).

пуп тріщи́ть у кого. Хто-небудь дуже напружується, надривається. Несе таку валізу, що аж пуп тріщить (З газети); // Хто-небудь переживає складний період, великі труднощі. Вимагала держава хліба — йшов хліб, м’ясо було потрібне — і м’ясо давали олбинці… Тріщали пупи в багатеньких, їм Прокоша ніякого спуску не давав (Ю. Збанацький).

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула (Дорошенчиха) і про ці океанські (атомні) випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) на пуп, зі сл. крича́ти, репетува́ти. Дуже голосно, надривно. Все море зараз спузирило, Водою мов в ключі забило, Еней тут крикнув як на пуп (І. Котляревський); Хлопець ріс крикливий... Як приходив час годування — кричав як на пуп (Григорій Тютюнник); — Суперечка була така пекуча, що Ривка навіть не зважала на своє укохане “дитю” (дитя), що кричало мов на пуп, і намагалося їй вилізти на коліна… (М. Старицький); Аж ось поромщик їх, проноза, На Землю впав, як міх із воза, І мов на пуп репетовав (репетував) (І. Котляревський).

як пуп (бу́бон, буз), зі сл. си́ній, посині́лий і т. ін. Дуже. Заглянула (Горпина) в світлицю, де, як пуп синій, лежав Яків і спав мертвим сном, і повернула в кухню (Панас Мирний); — Тепер я (робітник) бачу теж: добра від вас не ждати. Не дивно, що й продукція у вас така. Не можна ж, бач, критикувати Вже навіть синього як пуп той гусака! (А. Косматенко); Тряслась (Сивилла), кректала, побивалась, Як бубон синя стала вся (І. Котляревський).