підноситися

дух підніма́ється (підно́ситься) / підня́вся (підні́сся) у кого, чий і без додатка. У кого-небудь зростає віра в себе, в свої можливості; хто-небудь відчуває в собі силу, упевненість. Піднімався дух у в’язнів, вони відчували себе людьми, здатними боротися (А. Хижняк).

підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на го́лову (на бага́то голі́в) (ви́ще) кого, від кого, над ким. Ставати набагато кращим від кого-небудь, значно перевершувати кого-небудь у чомусь. Талант молодої вчительки на голову вище підіймався від усіх просвітян волості (С. Васильченко); Агроном у своїх доводах і твердженнях на голову вище піднявся від усіх тих, хто йому давав поради (З журналу); Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (О. Довженко).

підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на рі́вень (до рі́вня) кого, чого. Ставати таким, як хтось інший у чому-небудь. Розширюється оптова торгівля, підвищується роль прямих зв’язків, посилюється вплив споживача на виробника продукції. Тому й надалі треба намагатися піднятися до рівня кращих якостей продукції (З журналу).

підно́ситися / піднести́ся ду́хом. Відчувати в собі силу, упевненість, віру в свої можливості; ставати веселішим, бадьорішим, енергійнішим. Одним душевним тільки рухом (Н. М. Ужвій) примусиш їх (людей) піднестись духом, змістовним стати у житті (П. Тичина); Коли з’ясувалося, що йому (управителю) не загрожує ніяка небезпека, заспокоївся і піднісся духом (С. Добровольський).