підноситися

підно́ситися

-ошуся, -осишся, недок., піднестися, -суся, -сешся; мин. ч. піднісся, -неслася, -неслося; док.

1》 Переміщатися, підніматися вгору, у вище положення.

2》 Підводитися, підніматися з нормального або похиленого положення у вище чи вертикальне (про очі, голову і т. ін.).

3》 Поширюватись над чим-небудь, вище чого-небудь під дією чогось (вітру, повітря і т. ін.).

4》 Відриваючись від землі, починати летіти; злітати в повітря, на інші планети.

5》 рідко. Летячи, наближатися, підлітати до чого-небудь.

6》 тільки недок., рідко. Простягатися, мати напрямок угору.

7》 розм. Вставати, підводитися.

8》 Ростучи, ставати вищим (про рослини).

9》 Височіти над чим-небудь, на тлі чогось.

10》 Будуватися, споруджуватися (про будівлю, споруду).

|| перен. Височіти над чимсь, маючи щось за основу.

11》 Зростати, ставати більшим, активнішим за ступенем вияву.

|| Набувати, досягати вищого рівня, розвиваючись, удосконалюючись і т. ін.

|| Поліпшуватися (про настрій, почуття). Підноситися духом.

12》 перен. Досягати в чому-небудь високого рівня; удосконалюватися.

|| у сполуч. зі сл. роль, авторитет. Ставати значнішим, вагомішим у чиїхось очах.

13》 у сполуч. зі сл. вгору. Звучати гучніше, голосніше (про голос, спів і т. ін.).

|| Набирати звучання, звучати.

14》 тільки недок. Пас. до підносити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me