1. Фразеологічний словник української мови

підступати

без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (заст. ані́ при́ступ) до кого і без додатка. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т. ін. — А до Одарки так без палиці і не підступай.., нарядиться, напиндючиться, он яка пані! (Панас Мирний); — Е, до неї тепер без бука і не підступай,— додав ґазда. Спаніла так, що годі (М. Яцків); — І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні? Сказано, без палиці ані приступ,— обізвавсь він до баби (Панас Мирний).

клубо́к підко́чується (підступа́є) / підкоти́вся (підступи́в) до го́рла кому. Кому-небудь спазми стискають горло від сильного хвилювання, переживання і т. ін. Бронкові підкотився клубок до горла. Адже це він запалив їх (селян) словом,.. а сам так ганебно потрапив до рук отим шпикам (Ірина Вільде); Гіркий клубок підкотився Платонові до горла, й він тихо вийшов на подвір’я (М. Зарудний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підступати — підступа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підступати — Підходити, наближатися, підступатися; (- час) наставати; (до чого) |роз|починати що, (до кого) звертатися; (до горла) підкочуватися, тиснутися. Словник синонімів Караванського
  3. підступати — див. починати Словник синонімів Вусика
  4. підступати — -аю, -аєш, недок., підступити, -ступлю, -ступиш, док. 1》 Ступаючи, наближатися, підходити до кого-, чого-небудь. || Підходити, нападаючи, наступаючи. || перен., розм. Наближатися, наступати, наставати (про час, явища, події і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підступати — ПІДСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш, док. 1. Ступаючи, наближатися, підходити до кого-, чого-небудь. Підступали до стола люди (І. Словник української мови у 20 томах
  6. підступати — МЕЖУВА́ТИ (бути територіально суміжним; мати спільну межу, кордон), ГРАНИ́ЧИТИ, МЕЖУВА́ТИСЯ, ПРИМИКА́ТИ, ПРИЛЯГА́ТИ, ПРИГОРТА́ТИСЯ розм., ПРИТИКА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. підступати — ПІДСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш, док. 1. Ступаючи, наближатися, підходити до кого-, чого-небудь. Підступали до стола люди (Н.-Лев., II, 1956, 43); Ззаду Огея сторожко підступає навшпиньках мале дівчатко (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах