підступати
підступа́ти
-аю, -аєш, недок., підступити, -ступлю, -ступиш, док.
1》 Ступаючи, наближатися, підходити до кого-, чого-небудь.
|| Підходити, нападаючи, наступаючи.
|| перен., розм. Наближатися, наступати, наставати (про час, явища, події і т. ін.).
2》 перен. Посилюючись, раптово виявлятися, охоплюючи кого-небудь (про почуття, певний стан і т. ін.).
|| безос.
3》 перен. Розміщуватися біля чого-небудь, межувати з чимсь (про ліс, гори і т. ін.).
4》 розм. Звертатися до кого-небудь із проханням, вимогою і т. ін.
|| перен. Починати що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підступати — підступа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підступати — Підходити, наближатися, підступатися; (- час) наставати; (до чого) |роз|починати що, (до кого) звертатися; (до горла) підкочуватися, тиснутися. Словник синонімів Караванського
- підступати — див. починати Словник синонімів Вусика
- підступати — ПІДСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш, док. 1. Ступаючи, наближатися, підходити до кого-, чого-небудь. Підступали до стола люди (І. Словник української мови у 20 томах
- підступати — без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (заст. ані́ при́ступ) до кого і без додатка. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т. ін. — А до Одарки так без палиці і не підступай.., нарядиться, напиндючиться, он яка пані!... Фразеологічний словник української мови
- підступати — МЕЖУВА́ТИ (бути територіально суміжним; мати спільну межу, кордон), ГРАНИ́ЧИТИ, МЕЖУВА́ТИСЯ, ПРИМИКА́ТИ, ПРИЛЯГА́ТИ, ПРИГОРТА́ТИСЯ розм., ПРИТИКА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- підступати — ПІДСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш, док. 1. Ступаючи, наближатися, підходити до кого-, чого-небудь. Підступали до стола люди (Н.-Лев., II, 1956, 43); Ззаду Огея сторожко підступає навшпиньках мале дівчатко (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах