підступати

підступа́ти

-аю, -аєш, недок., підступити, -ступлю, -ступиш, док.

1》 Ступаючи, наближатися, підходити до кого-, чого-небудь.

|| Підходити, нападаючи, наступаючи.

|| перен., розм. Наближатися, наступати, наставати (про час, явища, події і т. ін.).

2》 перен. Посилюючись, раптово виявлятися, охоплюючи кого-небудь (про почуття, певний стан і т. ін.).

|| безос.

3》 перен. Розміщуватися біля чого-небудь, межувати з чимсь (про ліс, гори і т. ін.).

4》 розм. Звертатися до кого-небудь із проханням, вимогою і т. ін.

|| перен. Починати що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підступати — підступа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підступати — Підходити, наближатися, підступатися; (- час) наставати; (до чого) |роз|починати що, (до кого) звертатися; (до горла) підкочуватися, тиснутися. Словник синонімів Караванського
  3. підступати — див. починати Словник синонімів Вусика
  4. підступати — ПІДСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш, док. 1. Ступаючи, наближатися, підходити до кого-, чого-небудь. Підступали до стола люди (І. Словник української мови у 20 томах
  5. підступати — без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (заст. ані́ при́ступ) до кого і без додатка. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т. ін. — А до Одарки так без палиці і не підступай.., нарядиться, напиндючиться, он яка пані!... Фразеологічний словник української мови
  6. підступати — МЕЖУВА́ТИ (бути територіально суміжним; мати спільну межу, кордон), ГРАНИ́ЧИТИ, МЕЖУВА́ТИСЯ, ПРИМИКА́ТИ, ПРИЛЯГА́ТИ, ПРИГОРТА́ТИСЯ розм., ПРИТИКА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. підступати — ПІДСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш, док. 1. Ступаючи, наближатися, підходити до кого-, чого-небудь. Підступали до стола люди (Н.-Лев., II, 1956, 43); Ззаду Огея сторожко підступає навшпиньках мале дівчатко (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах