1. Фразеологічний словник української мови

реберце

ада́мове ребе́рце, жарт. Жінка. Місцеві “батюшечки” дуже слабкі щодо “адамових реберців” і мало не щотижня за ту слабкість платять власними святими ребрами (Остап Вишня).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реберце — ребе́рце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. реберце — -я, с. Зменш.-пестл. до ребро 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реберце — РЕБЕ́РЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до ребро́ 1. Темна морська просторінь навкруг, і тільки сонце високе, зенітове смажить їх і тут, ллється на плечі дівчині, на голі Віталикові реберця, на густу темно-синю гладінь (О. Словник української мови у 20 томах
  4. реберце — Ребе́рце, -ця, -цю; -бе́рця, -бе́рець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. реберце — РЕБЕ́РЦЕ, я, с. Зменш. — пестл. до ребро́ 1. Темна морська просторінь навкруг, і тільки сонце високе, зенітове смажить їх і тут, ллється на плечі дівчині, на голі Віталикові реберця, на густу темно-синю гладінь (Гончар, Тронка, 1963, 235)... Словник української мови в 11 томах
  6. реберце — Реберце, -ця с. 1) ум. отъ ребро. О. 1861. III. 88. 2) мн. Родъ вышивки на сорочкѣ. Чуб. VII. 4 27. Словник української мови Грінченка