розвиднітися

розви́днітися (розви́днитися) в голові́ (в оча́х) у кого, кому. Хто-небудь став правильно, краще розуміти, усвідомлювати що-небудь. В голові у Соломії розвиднілось. Жах її щез без сліду. Вона знала, що робити (М. Коцюбинський); Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом. Розвиднілося трохи і Веризі в голові (П. Панч); Так от, щоб нам хоч трохи розвиднилось в очах, земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвиднітися — розви́днітися дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. розвиднітися — [розвид(')н'ітиес'а] -д(‘)н'ійеіц':а Орфоепічний словник української мови
  3. розвиднітися — див. розвиднятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвиднітися — РОЗВИ́ДНІТИСЯ див. розвидня́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. розвиднітися — Розви́днітися, -ви́дниться, -днілося або розви́дніти, -ніє, -ніло Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розвиднітися — РОЗВИ́ДНІТИСЯ див. розвидня́тися. Словник української мови в 11 томах