розтравити
розтра́влювати (розвере́джувати) / розтрави́ти (розвереди́ти) ду́шу (се́рце) кому. Викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання, спогади. — Не розтравлюй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.— Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (М. Стельмах); — Галя Вишняківна .. була про все розпитана дискретно і лагідно, як молода особа, з уникненням подробиць, що змогли б ще більше їй розвередити душу (Л. Костенко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтравити — розтрави́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розтравити — див. розтравляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтравити — РОЗТРАВИ́ТИ див. розтравля́ти. Словник української мови у 20 томах
- розтравити — ЯТРИ́ТИ (необережними словами, діями, спогадами примушувати знову переживати щось важке, неприємне), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРАВЛЯ́ТИ розм., РОЗТРА́ВЛЮВАТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- розтравити — РОЗТРАВИ́ТИ див. розтравля́ти. Словник української мови в 11 томах