1. Фразеологічний словник української мови

розтравлювати

розтра́влювати (розвере́джувати) / розтрави́ти (розвереди́ти) ду́шу (се́рце) кому. Викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання, спогади. — Не розтравлюй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.— Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (М. Стельмах); — Галя Вишняківна .. була про все розпитана дискретно і лагідно, як молода особа, з уникненням подробиць, що змогли б ще більше їй розвередити душу (Л. Костенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтравлювати — розтра́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розтравлювати — див. ятрити Словник синонімів Вусика
  3. розтравлювати — див. розтравляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розтравлювати — Вередити, звереджувати, звередити, позвереджувати, навереджувати, навередити, понавереджувати, повереджувати, повередити, розвереджувати, розвередити, порозвереджувати, дратувати, зідратовувати, зідратувати, позідратовувати, подратовувати, подратувати... Словник чужослів Павло Штепа
  5. розтравлювати — РОЗТРА́ВЛЮВАТИ див. розтравля́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. розтравлювати — ЯТРИ́ТИ (необережними словами, діями, спогадами примушувати знову переживати щось важке, неприємне), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРАВЛЯ́ТИ розм., РОЗТРА́ВЛЮВАТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  7. розтравлювати — РОЗТРА́ВЛЮВАТИ див. розтравля́ти. Словник української мови в 11 томах