рушничок

ста́ти / става́ти на рушнику́, перев. з ким. Взяти шлюб, одружитися. — Ми дякували, а він: “Що мені з такої дяки? Тоді мені подякуєте, як на рушнику з вашою кралею стану” (П. Куліш); Отак воно велося до Покрови, а тоді й до церкви пішла Пріся та, на рушник ставши, взяла з Микитою чесний шлюб (А. Кащенко); (Химка:) Усі бачили, сам Бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали, шлюб приймали… (Панас Мирний); на рушничку́ ста́ти. Допоможи, Боже, на рушничку стати. Тоді не розлучать ні батько, ні мати (Укр.. пісні..); Пошли, Боже, нам з тобою на рушничку стати (Л. Глібов). на рушники́ ста́ти. Не зглянулись, як ще місяць злетів, коли ми з Марією на рушники стали (І. Муратов); — Миколо, Миколочко любий, я не знаю, чого ти хочеш…— Привітної усмішки,— шепотів козак, не випускаючи плечей удови ..— І ходімо до церкви, станемо на рушники (М. Лазорський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рушничок — рушничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рушничок — Рушник, що ним, як І губкою, витирають потир і дискос; заст. отиральник Словник церковно-обрядової термінології
  3. рушничок — див. рушник Словник синонімів Вусика
  4. рушничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до рушник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рушничок — РУШНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рушни́к. Я дістаю рушничка, іду до струмочка вмиватися (М. Олійник); Веселять око рушнички яскраві на стінах... (О. Гончар). ◇ (1) На рушничку́ ста́ти (д) див. става́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. рушничок — РУШНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рушни́к. Я дістаю рушничка, іду до струмочка вмиватися (М. Ол., Чуєш.., 1959, 60); Веселять око рушнички яскраві на стінах… (Гончар, Тронка, 1963, 89). Словник української мови в 11 томах
  7. рушничок — Рушничок, -чка м. ум. отъ рушник. Словник української мови Грінченка