рішитися

ріши́тися (позбу́тися) ро́зуму (ума́, глу́зду). Втратити здатність нормально мислити, діяти і т. ін.; збожеволіти. Всі так ізвикли (звикли) бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувалися, почувшися (почувши), що він має одружитися..— От, на старість розуму рішився! (Б. Грінченко); — Цей Павло ума рішився: от сам на себе і зводить лихо — чуєте? (Марко Вовчок); — Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка); От вернувся (художник), відчинив лиш двері І — остовпів!.. На полотні якісь химери, Строкаті кола, плями… Наче хто топтавсь (по картині) .. Художник глузду не позбувся трохи (А. Косматенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

рішитися — ріши́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
рішитися — див. рішатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
рішитися — РІШИ́ТИСЯ див. ріша́тися. Словник української мови у 20 томах
рішитися — ріши́тися зважитися (ст): Отут, звичайно, я мусів рішитися на один сміливий крок, який раніше уплянував: сховатися в шафу з убранням (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
рішитися — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
рішитися — РІШИ́ТИСЯ див. ріша́тися. Словник української мови в 11 томах
рішитися — Рішатися, -шаюся, -єшся сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. Ном. № 4211. За більшим поженись, то й того рішись. Ном. № 4829. Оксано! жалко мені тебе рішатись. Кв. І. 226. ума рішитися. Сойти съ ума. Словник української мови Грінченка