1. Фразеологічний словник української мови

синиця

ма́ти сини́цю в жме́ні, жарт. Задовольнятися тим, що є; не претендувати на щось більше. За синіми птахами ніхто не гнався — гадаєте, лише я волів синицю в жмені мати? (В. Дрозд).

пійма́ти (спійма́ти) сини́цю в ру́ку. Досягти чогось важливого, бажаного. Енею глуздівно сказав (Турн): “Я ставлю річ твою в дурницю, Ти в руку не піймав синицю, Не тебе, далебі, боюсь” (І. Котляревський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Синиця — Сини́ця прізвище Орфографічний словник української мови
  2. синиця — [сиениц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  3. синиця — -і, ж. Маленька співуча пташка з різнобарвним оперенням ряду горобцеподібних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. синиця — СИНИ́ЦЯ, і, ж. Маленька співуча пташка з різнобарвним оперенням ряду горобцеподібних. Синиця шкоду робить, а журавель попадається (прислів'я); – Я ставлю річ твою в дурницю; Ти в руку не піймав синицю. Не тебе, далебіг, боюсь (І. Словник української мови у 20 томах
  5. синиця — Краще синиця в жмені, ніж журавель на вербі. Краще мати малу, але певну користь, ніж тішитися великими ілюзіями. Невелика синичка, але птичка. З повагою про малопомітну людину, яка приносить користь. Синиця пищить — зиму віщить. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. синиця — Сини́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. синиця — СИНИ́ЦЯ, і, ж. Маленька співуча пташка з різнобарвним оперенням ряду горобцеподібних. Синиця шкоду робить, а журавель попадається (Укр.. присл.., 1963, 144); — Я ставлю річ твою в дурницю; Ти в руку не піймав синицю. Не тебе, далебіг, боюсь (Котл. Словник української мови в 11 томах
  8. синиця — Синиця, -ці ж. 1) Синица. В саду щебечуть синиці. Чуб. V. 454. 2) Названіе вола масти нѣсколько темнѣе димана (см. диман). КС. 1898. VII. 43. ум. сини́чка. Словник української мови Грінченка