1. Фразеологічний словник української мови

склянка

бу́ря у скля́нці води́. Суперечки, тривоги з дріб’язкових, не вартих уваги питань. І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці (склянці) води (Леся Українка); Він був настільки переконаний у своїй роботі, в її меті, що бурі у кабінеті шефа інституту вважав бурями у склянці води (Н. Рибак).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склянка — скля́нка 1 іменник жіночого роду посудина * Але: дві, три, чотири скля́нки скля́нка 2 іменник жіночого роду проміжок часу * Але: дві, три, чотири скля́нки Орфографічний словник української мови
  2. склянка — [скл’анка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. -нки, -нок дв'і скл'анкие Орфоепічний словник української мови
  3. склянка — I -и, ж. 1》 Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін. || чого. Така посудина, наповнена чим-небудь, кількість чогось, що вміщається в такій посудині. || рідко. Взагалі скляна посудина, банка і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. склянка — Шклянка, шкляниця, шкляночка, пугар, пугарик, див. посуда Словник чужослів Павло Штепа
  5. склянка — СКЛЯ́НКА¹, и, ж. 1. Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін. Дзвенять ложечки у склянках (М. Коцюбинський); Так ударив [Василь] по столі кулаком, що склянка впала і розбилась (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. склянка — Склянок і дітей нема досить, склянки б'ють, а діти мруть. Селяне не привикли до склянної посуди і скоро її били, а між селянами була найбільша смертність дітей через брак догляду й вигоди та лікарської помочі. Потовк собі склянки. Упав і потовк собі сидження. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. склянка — (-и) ж.; жрм. Невелике кафе, пивна з прозорими стінами. <...> приїхали у відрядження, впали на каву до місцевої "склянки" <...> (О. Забужко. Польові дослідження з українського сексу). Словник жарґонної лексики української мови
  8. склянка — СКЛЯ́НКА (ШКЛЯ́НКА розм.), СТАКА́Н рідше. Словник синонімів української мови
  9. склянка — Скля́нка, -нки, -нці; -нки́, -но́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. склянка — СКЛЯ́НКА¹, и, ж. 1. Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін. Дзвенять ложечки у склянках (Коцюб., II, 1955, 261); Так ударив [Василь] по столі кулаком, що склянка впала і розбилась (Хотк. Словник української мови в 11 томах