1. Великий тлумачний словник сучасної мови

склянка

скля́нка

I -и, ж.

1》 Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін.

|| чого. Така посудина, наповнена чим-небудь, кількість чогось, що вміщається в такій посудині.

|| рідко. Взагалі скляна посудина, банка і т. ін.

|| Осколок якого-небудь скляного виробу.

Мірна склянка — спеціальна скляна посудина з позначками на ній для визначення кількості рідини.

2》 військ. Гільза, в якій міститься заряд артилерійського снаряда.

3》 тех. Назва деяких пристроїв, деталей і т. ін., що мають циліндричну форму.

II -и, ж., мор.

1》 Півгодинний проміжок часу, що визначається ударом у судновий дзвін, а також удар дзвона, що означає цей проміжок часу.

2》 тільки мн. Старовинний судновий пісковий годинник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склянка — скля́нка 1 іменник жіночого роду посудина * Але: дві, три, чотири скля́нки скля́нка 2 іменник жіночого роду проміжок часу * Але: дві, три, чотири скля́нки Орфографічний словник української мови
  2. склянка — [скл’анка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. -нки, -нок дв'і скл'анкие Орфоепічний словник української мови
  3. склянка — Шклянка, шкляниця, шкляночка, пугар, пугарик, див. посуда Словник чужослів Павло Штепа
  4. склянка — СКЛЯ́НКА¹, и, ж. 1. Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін. Дзвенять ложечки у склянках (М. Коцюбинський); Так ударив [Василь] по столі кулаком, що склянка впала і розбилась (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. склянка — Склянок і дітей нема досить, склянки б'ють, а діти мруть. Селяне не привикли до склянної посуди і скоро її били, а між селянами була найбільша смертність дітей через брак догляду й вигоди та лікарської помочі. Потовк собі склянки. Упав і потовк собі сидження. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. склянка — (-и) ж.; жрм. Невелике кафе, пивна з прозорими стінами. <...> приїхали у відрядження, впали на каву до місцевої "склянки" <...> (О. Забужко. Польові дослідження з українського сексу). Словник жарґонної лексики української мови
  7. склянка — бу́ря у скля́нці води́. Суперечки, тривоги з дріб’язкових, не вартих уваги питань. І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки... Фразеологічний словник української мови
  8. склянка — СКЛЯ́НКА (ШКЛЯ́НКА розм.), СТАКА́Н рідше. Словник синонімів української мови
  9. склянка — Скля́нка, -нки, -нці; -нки́, -но́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. склянка — СКЛЯ́НКА¹, и, ж. 1. Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін. Дзвенять ложечки у склянках (Коцюб., II, 1955, 261); Так ударив [Василь] по столі кулаком, що склянка впала і розбилась (Хотк. Словник української мови в 11 томах