собака

би́тий (би́та) соба́ка. Бувала, з досвідом людина. Управитель пана, бита собака, послухав хлопцевої мови, подивився на нього та й промовив на Шевченкове прохання: “Не оддамо ми тебе маляру, бо нам самим таких треба” (С. Васильченко)

ві́шати (всіх) соба́к на кого. Звалювати вину на когось, обмовляючи, безпідставно звинувачуючи когось у чому-небудь. Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали! (Укр.. присл..); — Всіх собак тепер на нас вішають! — сердито кинув котрийсь із гурту чоловіків (О. Гончар); — Та ще отой підпал, що за нього він наче в одвіті, наче, справді, не може загорітися так собі. Що ж це, цих собак тепер на нього вішатимуть? (М. Олійник).

ганя́ти бліх (соба́к), зневажл. Не працювати, нічого не робити; байдикувати. Проситься силонька наверх, смереки хочеться з коренем вивертати, скали на скали двигати, а тут лежи, бліх ганяй (Г. Хоткевич); — Як? — приглушено перепитала ледь побілілими губами.— Геть чисто нагнав з роботи? — Та кажу ж тобі, що від п’ятнадцятого можу вже собак ганяти (Ірина Вільде).

дражни́ти (дратува́ти) соба́к. 1. заст. Старцювати, жебракувати. Се (ті), що з порожніми сумками Жили голодні під тинами, Собак дражнили по дворах (І. Котляревський); (Відьма:) Я собак дражнила попід вікнами з старцями (Т. Шевченко); Не знають (брати) сердешні, що їм і чинить: ні за що купить і шматка хліба, а попід вікнами собак дратувать — сором (О. Стороженко). 2. ірон. Ходити по чужих дворах з якими-небудь справами, проханнями. — Свириде Яковлевичу, пособите мені (вчителеві) зібрати учнів до школи? Дражню собак по селі, записую школярів, а батьки їх утаюють від мене (М. Стельмах).

з’ї́сти соба́ку (во́вка, му́ху) на чому, в чому. Набути великого досвіду в якійсь справі; ґрунтовно, до тонкощів вивчити що-небудь. Хіба ж Ласієві позичати того досвіду? Та за стільки років головування він собаку на роботі з’їв (Ю. Збанацький); — І це я знаю, — поблажливо промовив він, мовляв: молодий ти ще, а ми на цім ділі собаку з’їли (П. Загребельний); Михайло Степанович таки поганенький рибалка. А ви в цій справі вже з’їли вовка (З журналу); У всіх тих штуках Гершко Гольдкремер здавна, як то кажуть, з’їв муху (І. Франко).

(і) з соба́ками не пійма́ти (не спійма́ти) кого і без додатка. Надійно сховатися. — Ну, по сій же мові та будьмо здорові! — каже Назар ..— Тепер я вільний хоч на півроку; з собаками не піймають (Марко Вовчок).

(і) соба́ка не га́вкне (не зага́вкає). 1. Ніхто зовсім не згадає або не помітить. — Еге, поки гладкий схудне — худого на цвинтар понесуть, і собака не гавкне (М. Стельмах); Пропав — і собаки не загавкали (Укр.. присл..). 2. Ніде нікого немає. — Ферми одна на одну схожі… Глухо, пусто, і собака не гавкне (О. Гончар).

(і) соба́ка не переско́чить, перев. зі словоспол. таки́й що. Великий за розмірами. Павло з’їв паляницю хліба і такий горделей борщу, що собака не перескочить, поліз на піч відсипатися (Григорій Тютюнник); // Дуже високий. В який бік не розженись — мур тебе зустріне, мур такий, що його й собака не перескочить (О. Гончар).

(і) соба́ки не їдя́ть чого. Дуже, надзвичайно багато. Оратор винувато посміхнувся: — Землі у нас хіба що під нігтями… А тут ось у пана її собаки не їдять (П. Панч).

(і) соба́ку не вде́ржиш, зі сл. (так,) що. Дуже, нестерпно холодно. Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Укр.. присл..).

мов соба́ка, який зірва́вся з це́пу, зі сл. раді́ти. Дуже, нестримно. Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів, мов собака, який зірвався з цепу, щиро вірячи, що вже всі люди брати (О. Довженко).

ні за соба́ку, зі сл. пропа́сти. Зовсім даремно. (Федора:) До ладу не з’їсте — все ті карбованці та червінці складаєте. А помрете, то якась (жінка) випорожнить кутки та й спасибі не скаже. Та ні за собаку і пропаде (С. Васильченко).

нія́кий (нія́ка, ні одна́, жо́дна і т. ін.) соба́ка, зневажл. Ніхто. — Троє здержав, один утік: ніяка собака до помочі не стала (Дніпрова Чайка); — В обхід правим флангом! Зайняти з першим і третім батальйонами позицію біля мосту! Щоб ні одна жива собака не вислизнула на Київ! (О. Довженко).

(ось) де (в чо́му, тут і т. ін.) соба́ка зари́тий (зари́та). Саме в цьому справжня причина, суть чого-небудь. — Чіткої системи поглядів у тебе ще нема. Ось у чому собака заритий (А. Головко); — Ти мені не мудруй, Панасовичу! Тут якась собака зарита! Нюхом чую! (В. Речмедін).

присо́хне, як на соба́ці, на кому і без додатка, грубо. 1. перев. безос. Загоїться, зникне (про виразки, хвороби і т. ін.); одужає хтось. — А що, Варко, полегшало тобі? — Та присохне, як на собаці (Панас Мирний); — Лягайте завтра в військовий лазарет,— зрадів Лазаревський .. — Ні,— відрубав Шевченко.— Якось викручуватись — це не для мене. Потрусить трохи і минеться, присохне, як на собаці (З. Тулуб). 2. Не набуде розголосу, забудеться (про щось неприємне). Сумна повернула додому Маланка й нікому не похвалилась, що бачила й чула. Нехай вже воно присохне на ній, як на собаці (М. Коцюбинський); Він подумав, що ніхто не бачив, ніхто не знає і все присохне, як на собаці (С. Чорнобривець).

різни́цький (різни́цька) соба́ка. Уживається як лайка. Тарас склав султанові таку відповідь на його грізне послання: “Ти — шайтан турецький,.. свиняча морда, різницька собака” (О. Довженко).

скаже́ний (скаже́на) соба́ка. Уживається як лайка. (Самрось:) А бодай ти не діждала, щоб я об тебе паскудив руки на перший день Великодня. (Зінька:) Харцизе, скажена собако! (М. Кропивницький).

соба́ки ви́ють від чого. Що-небудь дуже неприємно діє, викликає у когось відразу, огиду. (Романюк:) Письменник приїхав сюди працювати, йому тиша потрібна, .. а від твоїх пісень собаки виють (О. Корнійчук).

соба́ці не проско́чити. Такі перепони, що ніко́му не пройти, не пробратися куди-небудь. Цілі села оточували москалями, собаці не можна проскочить, а Хома Прядка переодягнеться собі за пана, розляжеться в кареті й гайда.. Пропустять (В. Винниченко).

соба́ці (псу, коби́лі) під хвіст, вульг. Даремно, марно, без позитивних наслідків. — І нам з вами з нього, живого, ніякої користі. За його голову ні шеляга. Сам з’явився. А клопоту? Готовий процес, стільки старань — і собаці під хвіст (Б. Харчук); — Усе, про що ми говорили, пішло кобилі під хвіст. Треба іншу думати думу (М. Стельмах).

уся́кий (уся́ка, ко́жний, ко́жна) соба́ка, зневажл. Будь-хто, перший-ліпший. — Мене тут усяка собака знає, адже я місцевий (М. Чабанівський); — А йти Стебнями, де кожна собака в очі Юрішкові дивиться,— та пощо ж того всього? (Г. Хоткевич).

хоч вовкі́в (соба́к, псів) гони́ (ганя́й). Дуже холодно. Ішов з сіней холод: у хаті хоч вовків гони! (Панас Мирний); Один (фін) каже: “Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо” (Григорій Тютюнник); — У людей чоловіки, як чоловіки, а цей… У хаті вже хоч собак ганяй, гості на підході, а він, бачте, розсівся (З газети).

хоч на соба́ку (на хвіст соба́ці) лий (ви́лий), вульг. Дуже несмачний (про рідкі страви та напої). — Це,— каже, — не борщ, а кисла юшка, хоч на хвіст лий собаці! (П. Козланюк); Бульйон такий подали, такий, хоч на собаку вилий (З газети).

хоч соба́к в’яжи́, зі словоспол. так, що. Уживається для підсилення дії; дуже. — Від хуртовини поховалися, та вже там (на печі) і сидимо. А дітям і сподобалося.. Бо хату так вистудило, що хоч собак в’яжи (В. Речмедін).

як (мов) на соба́ці, зі сл. заго́їтися, зажи́ти і т. ін., згруб. Дуже швидко. — Загоїлася твоя рука? — Як на собаці… (В. Бабляк); Я злякалася.— Не бійся, дівчино,— сказав,— заживе, як на собаці (Б. Харчук); Оце просте і грубувате.. “зажило, як на собаці” ніби рукою зняло тінь журби, що легеньким крилом війнуло було в хаті (М. Чабанівський); — Може, тебе до фельдшера повезти? — заплакала жінка… — До якого там фельдшера… Кажу: засохне, мов на собаці (М. Стельмах).

як (мов, на́че і т. ін.) соба́ка на ви́сівки, зі сл. диви́тися, ви́тріщитися і под., вульг. Дуже, надто. — Накрила баба фартухом відро (з ковбасами). — Щезни, чого витріщився, наче собака на висівки (Ю. Мушкетик).

як (мов, ні́би і т. ін.) гірка́ (па́рена) ре́дька, зі сл. набри́днути, надоку́чити, обри́днути і т. ін. Дуже, сильно, надзвичайно. Сидять, розмовляють, таки все про свої шкільні справи. Така вже звичка у вчителів! От, здається, повинно б те все обриднути, як гірка редька. Ні, дивись, як зійдуться, зараз таки про своє (Олена Пчілка); За ці дні надокучив йому балакучий начальник як парена редька (М. Стельмах). як соба́ці ре́дька. Обрид як собаці редька (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт (кі́шка) з соба́кою, зі сл. жи́ти. Без злагоди, постійно ворогуючи, сварячись і т. ін. Живуть як кішка з собакою (Укр.. присл..); — Ви тільки, бува, нічого не скажіть Давиду Онопрійовичу, бо ми й так живемо з ним, як кішка з собакою (С. Добровольський).

як (мов, ні́би і т. ін.) соба́ці му́ха, фам. Дуже мало, недостатньо (перев. про їжу). Це йому як собаці муха (З усн. мови).

як (мов) скаже́ного (скаже́ної) соба́ки, зі сл. боя́тися. Дуже. — О, дурненька Солошка співає! — кричали вони й мерщій тікали до хати, щоб не зустріла вона де їх, бо боялися її, як скаженої собаки (Панас Мирний).

як (мов) соба́ка на по́свист, зі сл. іти́, бі́гти і под. Охоче; слухняно. Довго й не збирався Святополк, бо вже через два літа стояв під Києвом з печенігами, які йшли до нього, мов собака на посвист (П. Загребельний).

як (мов) соба́ка (на я́рмарку), зі сл. пропада́ти, пропа́сти і под. Безслідно. — Держись… — пригрозив він йому (сину),— а то пропадеш, як собака на ярмарку! (П. Панч); Вони (шведи) пропали б тут, як на ярмарку собака. А це ж товариші наші і союзники, годі їх лишати на поталу судьби (долі) (Б. Лепкий); // Бідуючи; у великій скруті, в стражданнях. А я пішов у гайдамаки, Та на Сибірі опинивсь. (Бо тут Сибір була колись). І пропадаю, мов собака, .. Помолись. За мене Богу, мій ти сину (Т. Шевченко).

як (мов) соба́ка (пес, звір), спу́щений (спу́щена) з при́в’язі (з ланцюга́, з припо́ну), зі сл. бі́гти, наско́чити і под. Дуже швидко, нестримно. Немов собака, спущена з припону, Наскочила на землю пітьма чорна (І. Франко); Поліцаї бігли, як панські пси, спущені з прив’язі (І. Цюпа).

як (мов) соба́ка (пес) у Пили́півку, зі сл. трясти́ся. Дуже. Обернув (дід) свій гнів на онука: — .. Ану марш у хату, розхристався, наче посеред літа… Тут он у кожусі трясешся, мов пес у Пилипівку (Ю. Збанацький).

як (мов) соба́ки обгри́зли, зневажл. Дуже короткий. Мундир на ньому з отакенними ґудзиками, тільки куций, мов собаки обгризли, і наплічники з сукна (О. Донченко).

як поби́тий (поби́та) соба́ка (пес). Усвідомлюючи свою провину; винувато. Виговський, як побитий пес, знітився, наче став менший на зріст, упав знесилено у фотель, опустив голову на руки (Н. Рибак).

як потайни́й соба́ка (потайні́ пси́). Підступно, таємно. Гетьман замислився: — Виходить, мене обсіли з усіх боків вороги..— мовив він з гіркотою. — Може, є й друзі.., а я твій друг і остерігаю тебе від усіх старшин: вони ще не вкусять, вони, як ті потайні пси, виглядатимуть слушної години (М. Лазорський).

як псів (соба́к). Дуже багато. Панів як псів (М. Номис).

як соба́ка, зі сл. голо́дний, злий і т. ін. Дуже, надзвичайно. Обмок — як вовк, обкис — як лис, голоден — як собака (Укр.. присл..); — Ну, то поклади мене у віз із рибою.— Ай! Риба! По всій Польщі люди голодні, як собаки. Рибу розкрадуть (О. Довженко); Каже жінка.— Він (чоловік) мене вб’є, як наздожене. Тут хоч дурний, та такий злий, як собака (П. Куліш).

як соба́ка в човні́, зі сл. бу́ти, сиді́ти і т. ін. У незручному, непевному становищі. “Знаю я тебе, пане, добре знаю! Се ти тепер величаєшся, а коли я до тебе приїздив ото недавно з козаками, то ти так збентежився, що був ні в сих ні в тих, як собака в човні” (Д. Мордовець); (Маруся:) Бачу, бачу, що пристало вам старостувати, як собаці в човні сидіти (З усн. мови).

як соба́ка за обгри́зену кі́стку, зі сл. трима́тися. Дуже міцно. “А все ж таки трималася вона, як собака за обгризену кістку, за те життя!” (Грицько Григоренко).

як соба́ка з ожере́ду, зі сл. пусти́тися. Швидко, остаточно. Після того (тюрми) пустилася я, як там кажуть: як собака з ожереду (Панас Мирний).

як соба́ка на при́в’язі, зі сл. гуля́ти, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (гуляти). Парубки на вечорницях .. наробили пожежі. Згорів трохи не весь куток. От тепер гуляй, як собака на прив’язі! (І. Нечуй-Левицький).

як соба́ка па́лицю (ре́дьку, цибу́лю і т. ін.), зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Дід .. польську панщину любив, як собака цибулю (І. Нечуй-Левицький).

(як) соба́ка (пес) на сі́ні. Такий, що сам не користується чим-небудь й іншим не дає. (Старшина:) Та ти (Сидір) мені не кажи, я його знаю добре,— збірщиком при ньому був,— як собака на сіні: сам не їсть і другому не дає, вредний ірод (І. Карпенко-Карий); Ось візьме (Ткачук)… та й виїде світ за очі .. Хай тоді Боровик пошукає собі дурнішого завідувача, хай дістане собі собаку на сіні, щоб коло меду ходив і пальців не облизав (Ю. Збанацький).

як соба́ці дру́гий хвіст, зі сл. потрі́бний, тре́ба і т. ін. Уживається для повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (потрібен, треба). — Жартуй собі, молодий чоловіче, з дівчатами.., а нам вони — як собаці другий хвіст,— вже трохи м’якше зауважив Перегуда (А. Іщук).

як соба́ці п’я́та нога́, перев. зі сл. потрі́бний, грубо. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (потрібний). На свій пост Сидір вже ніколи не повернеться, .. те чинування Сидорові було потрібне, як собаці п’ята нога (М. Рудь); — А в’юни їсть (пан), як простий,— додав Григорій.— Чи ж знає він, як з них толокно робити? — Потрібне воно йому, як собаці п’ята нога,— хмикнув Левко (М. Стельмах).

як соба́ці (Сірко́ві, Сірку́) на перела́зі. Дуже погане. Життя, як собаці на перелазі (М. Номис).