солома

голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т. ін.) наби́та у кого. Є розум. (Василь:) Дуже вже вона маніжиться! У мене, слава Господові, голова не половою набита! (М. Кропивницький).

шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі). Неможливо знайти, виявити. Григор усе тупцявся. Питати (про дівчину) без імені — голку в соломі шукати. На глузи піднімуть (Є. Гуцало). шукай го́лку в сі́ні. Зібрався й пішов світ за очі. Зник у тайзі, шукай голку в сіні (В. Канівець).

як (мов, на́че і т. ін.) го́лка в соло́мі (в снігу́), зі сл. зни́кнути, губи́тися і т. ін. Так, що не можна знайти; безслідно. Наче голка в соломі, зник (Кирило) у натовпі людей (Н. Рибак); Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Григорій Тютюнник).

як (мов, ні́би і т. ін.) вого́нь на суху́ соло́му, зі сл. ки́нутися, наки́нутися і т. ін. Дуже швидко, жадібно. Нимидора кинулась на жито з серпом, як огонь на суху солому (І. Нечуй-Левицький). мов ого́нь до сухо́ї соло́ми. А нас і впрохувати не тра (треба) було, ми взялись до напоїв та наїдків мов огонь до сухої соломи (Є. Гуцало).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солома — соло́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. солома — див. стебло Словник синонімів Вусика
  3. солома — [солома] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. солома — -и, ж., збірн. 1》 Сухі світло-жовті стебла злакових рослин, що залишаються після обмолоту і використовуються як корм скотині, паливо, а також для підстилки, покриття будівель і т. ін. || Сухі стебла скошених бобових рослин, рідше – кукурудзи і т. ін. 2》 Стебла злакових рослин на корені. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. солома — СОЛО́МА, и, ж., збірн. Сухі світло-жовті стебла злакових рослин, що залишаються після обмолоту і які використовують як корм скотині, паливо, а також для покриття будівель, для художнього промислу і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. солома — Ліпша своя солома, як чужа перина. Ліпше своє хоч і вбоге, як чуже величне. Ліпше солом'янне життя, як золота смерть. Ліпше жити хочби в біді, як умирати в достатках. Соломою топила, горшком воду носила. Дуже бідні, що ні палива, ні посудини на воду. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. солома — И, ж., нарк. 1. Макова сировина. Він запалює газову плиту, ставить велику кастрюлю. З чорної сумки дістає целофановий пакет соломи, потім витягує дві банки гарючки (А. Дністровий). 2. Марихуана. Словник сучасного українського сленгу
  8. солома — (-и) ж., нарк. Перемелені на м'ясорубці маківки, які з'їдають звичайно у вигляді каші з молоком. БСРЖ, 553. // Суха макова соломка. Такою кількістю соломи пів міста можна вбити. ПСУМС, 65. Словник жарґонної лексики української мови
  9. солома — СОЛО́МА, и, ж., збірн. 1. Сухі світло-жовті стебла злакових рослин, що залишаються після обмолоту і які використовують як корм скотині, паливо, а також для підстилки, покриття будівель і т. ін. Словник української мови в 11 томах