сотати

висо́тувати (сота́ти) / ви́сотати не́рви з кого і без додатка. Виснажувати кого-небудь, спричиняти знервованість. Вчительська робота висотує нерви, та й вік уже, мабуть, дається взнаки (З газети); Вимагали збільшить плани, Наполігши на резерви... Нащо Лесю критикани, Що сотають тільки нерви?.. (С. Воскрекасенко); А про те, скільки йому крові зіпсували, нервів з нього висотали, зараз і не згадують (В. Кучер).

сота́ти кишки́ (жи́ли) з кого і без додатка. Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною роботою; експлуатувати. — Оце ще недавнечко ці князі були нашими оборонцями, а теперечки вони ладні кишки з нас сотати (І. Нечуй-Левицький); Кожному стрічному Андрій тицяв скалічену руку.— Ось подивіться, що з мене зробили. Дванадцять літ сотали жили (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сотати — сота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сотати — (з клубка) висотувати; (жили) тягнути, вимотувати; (дулі) показувати. Словник синонімів Караванського
  3. сотати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Мотаючи, витягувати щось звідки-небудь. Сотати дулі — показувати дулі. Сотати кишки — змучувати, виснажувати, роблячи що-небудь неприємне. 2》 Тягнучи, різко смикаючи, виривати що-небудь. 3》 Висмикувати нитки з тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сотати — СОТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що. 1. Мотаючи, витягувати щось звідки-небудь. Такий клуб усе сотаєш, всі нитки висотаєш (Сл. Б. Грінченка); [Гонець (вісник):] Королю величний! З'явивсь якийсь сміхотвор, що гарячу смолу ковта, стьожки з рота сота (М. Словник української мови у 20 томах
  5. сотати — СОТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Мотаючи, витягувати щось звідки-небудь. Такий клуб усе сотаєш, всі нитки висотаєш (Сл. Гр.); [Гонець (вісник):] Королю величний! З’явивсь якийсь сміхотвор, що гарячу смолу ковта, стьожки з рота сота (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  6. сотати — Сота́ти, -та́ю, -єш гл. Мотать. Такий клуб усе сотаєш, всі нитки висотаєш. Словник української мови Грінченка