сплутувати

плу́тати (заплу́тувати, сплу́тувати) / заплу́тати (сплу́тати) (свої) сліди́. 1. Неодноразово змінювати напрям руху, дезорієнтуючи кого-небудь. Глухими вулицями втікали вони, плутаючи сліди (І. Цюпа); На Поліцейській вулиці він побіг через наскрізний двір і заплутав свої сліди (П. Панч). 2. Хитрувати, намагаючись відвести підозру. Плутати свої сліди й говорити безглузді речі — в цьому Самійло Овсійович був великим майстром (Ю. Шовкопляс); — Щоб сплутати сліди на випадок провокації, я й прийшов сюди раніше призначеного часу (І. Цюпа).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

сплутувати — сплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
сплутувати — -ую, -уєш, недок., сплутати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Порушувати певний порядок чого-небудь, робити безладдя у чомусь. 2》 перев. з ким – чим. Помилково сприймати одне за інше; не знаходити, не бачити відмінностей між чим-небудь. 3》 Обмотуючи, обкручуючи чим-небудь, зв'язувати когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
сплутувати — СПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., СПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Порушувати певний порядок чого-небудь, робити безладдя у чомусь. Він [промовець] теж стомився від спеки і ледве підшукує слова, щоб нічого не забути і не сплутати (З. Словник української мови у 20 томах
сплутувати — ЗВ'Я́ЗУВАТИ (перев'язуючи чим-небудь, позбавляти свободи рухів), В'ЯЗАТИ, МОТУЗУВА́ТИ рідко; СПУ́ТУВАТИ, СПЛУ́ТУВАТИ (руки, ноги); СКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) (туго). — Док. Словник синонімів української мови
сплутувати — СПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., СПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Порушувати певний порядок чого-небудь, робити безладдя у чомусь. Словник української мови в 11 томах