1. Фразеологічний словник української мови

стригти

гла́дити (стри́гти) про́ти ше́рсті кого і без додатка. Не погоджуватися з ким-небудь, перечити комусь. Це все він стриже проти шерсті (Укр.. присл..).

стри́гти (всіх) під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох. — Ага, одрубники. Столипінці.— І з цікавістю приглядався до осель, що з десяток їх розкинулись ліворуч понад шляхом. ..— Не всіх, сину, стрижи під одну гребінку,— сказала мати (А. Головко); Надто вже якось ми звикли все робити по-сімейному, — врешті мовив Кандиба, зупиняючись перед столом. — Всі у нас свої, всі Івани Івановичі, і ми не так дбаємо про діло, як про те, щоб, не дай Боже, комусь криво що не сказати. А по-моєму, свій, чужий, сват, брат, дідько лихий — стрижи всіх під один гребінець (С. Добровольський).

стри́гти ву́хами. Водити вухами назад і вперед у передчутті небезпеки (про коней). Коні насторожено стригли вухами, чули вовків (З. Тулуб); Сич десь зовсім близько проскрипів на верхів’ї верби. Кінь вухами стриже, похропує, задкує від латаття (О. Гончар).

стри́гти купо́ни. Користуватися ранніми здобутками, попередніми досягненнями. Утвердження письменника відбувається по-різному. Одні з першого виступу здобувають літературний олімп, блискавичну славу і популярність, продовжують далі вдосконалюватися або, навпаки, заспокоюються, “стрижуть купони” з ранньої удачі (З журналу).

стріля́ти (стри́гти) / стре́льнути (стригну́ти) очи́ма (о́ком, рідше по́глядом) на кого, в кого, по кому і без додатка. 1. Поглядати на кого-, що-небудь, виражаючи певні почуття, емоції. Стріляючи очима поза вікна, на якусь мить вона затрималася легковажним поглядом на чорновусому козакові (О. Ільченко); Антон стрельнув настороженим оком на Катерину (С. Чорнобривець); Підперши кулаками боки, стригнула (Мар’я) очима по всіх: — А ви чого скалозубитесь? (Я. Баш). 2. перев. недок. Кокетливо, грайливо позирати на кого-небудь, полонившись кимось. Арістотель-мудрець по садочку гуля,— Бач, Аглая іде і очима стріля! (І. Франко); Орися крутилася біля Сергія Золотаренка .. Так очима на нього і стриже (Григір Тютюнник); — Ой, свекруха ж комусь попадеться,— одягаючись, сестра лукаво стрельнула оком в Данька (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стригти — стри́гти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стригти — (волос) підстригати, об-, зрізувати, під-; (траву) тяти, стинати; (оком) стріляти; (вухом) водити; (словами) п. брити; (куди, в бесіді) гнути. Словник синонімів Караванського
  3. стригти — див. різати Словник синонімів Вусика
  4. стригти — СТРИ́ГТИ, стрижу́, стриже́ш; мин. ч. стриг, ла, ло; недок. 1. кого, що і без дод. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. стригти — До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки. Господарський досвід. До св. Миколи, 22 мая, не сіяти гречки, бо може змерзнути, а обстрижена вівця може тоже перестудитися і згинути. Один стриже, другий голить, а третій ся Богу молить. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. стригти — стрижу, стрижеш; мин. ч. стриг, -ла, -ло; недок. 1》 перех. і без додатка. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.). || Зрізувати або підрізувати кому-небудь чи на чомусь волосся, шерсть і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. стригти — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  8. стригти — Стри́гти, стрижу́, -же́ш, -же́, -жу́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. стригти — СТРИ́ГТИ, стрижу́, стриже́ш; мин. ч. стриг, ла, ло; недок. 1. перех. і без додатка. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.). Шерсть стрижуть і шкуру деруть (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  10. стригти — Стри́гти, -жу́, -же́ш гл. 1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки. Ном. № 452. 2) Бить. Всіх за все по спині стриг. Котл. Ен. VI. 17. 3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами. 4) — зуби на ко́го. Острить на того зубы. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка