1. Приповідки або українсько-народня філософія

стригти

До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки.

Господарський досвід. До св. Миколи, 22 мая, не сіяти гречки, бо може змерзнути, а обстрижена вівця може тоже перестудитися і згинути.

Один стриже, другий голить, а третій ся Богу молить.

Про незгідливих спільників, які роблять кожен що іншого, собі на перекір.

Підстриг, як вівцю.

Підстриг дуже недбало, не до ладу.

Разом стриже і голить.

Коли хто враз і хвалить і критикує ту саму річ, або подію.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стригти — стри́гти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стригти — (волос) підстригати, об-, зрізувати, під-; (траву) тяти, стинати; (оком) стріляти; (вухом) водити; (словами) п. брити; (куди, в бесіді) гнути. Словник синонімів Караванського
  3. стригти — див. різати Словник синонімів Вусика
  4. стригти — СТРИ́ГТИ, стрижу́, стриже́ш; мин. ч. стриг, ла, ло; недок. 1. кого, що і без дод. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. стригти — стрижу, стрижеш; мин. ч. стриг, -ла, -ло; недок. 1》 перех. і без додатка. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.). || Зрізувати або підрізувати кому-небудь чи на чомусь волосся, шерсть і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стригти — гла́дити (стри́гти) про́ти ше́рсті кого і без додатка. Не погоджуватися з ким-небудь, перечити комусь. Це все він стриже проти шерсті (Укр.. присл..). стри́гти (всіх) під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох. Фразеологічний словник української мови
  7. стригти — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  8. стригти — Стри́гти, стрижу́, -же́ш, -же́, -жу́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. стригти — СТРИ́ГТИ, стрижу́, стриже́ш; мин. ч. стриг, ла, ло; недок. 1. перех. і без додатка. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.). Шерсть стрижуть і шкуру деруть (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  10. стригти — Стри́гти, -жу́, -же́ш гл. 1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки. Ном. № 452. 2) Бить. Всіх за все по спині стриг. Котл. Ен. VI. 17. 3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами. 4) — зуби на ко́го. Острить на того зубы. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка