1. Фразеологічний словник української мови

ступня

но́ги (п’я́ти, сту́пні) прикипа́ють (прироста́ють) / прикипі́ли (приросли́) перев. чиї до чого. Хто-небудь не може зрушити з якогось місця, йти далі або уповільнює ходу. — А про рідний край ти мені не нагадуй. Мимо дому проходив — ноги до землі прикипали, трохи було на Троянівку не звернув (Григорій Тютюнник); Вона (Мелашка) хоче кинуться у воду, рятувать його, а її ноги приросли до каменя, ніби пустили вербове коріння (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ступня — ступня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ступня — (спід стопи) підошва; (на снігу) слід; (кінська) хода, ступа; Р. СТОПА. Словник синонімів Караванського
  3. ступня — [ступн’а] -н'і, ор. -нейу, мн. ступн'і, ступеин' дв'і ступн'і Орфоепічний словник української мови
  4. ступня — СТУПНЯ́, і́, ж. 1. Нижня опорна частина ноги; стопа. Про колишню ще недавню недолугість нагадував тільки надто тонкий стан та тонкі, хоч і міцні, немов сталеві, ноги з вузькими довгими ступнями (Леся Українка); Товста... Словник української мови у 20 томах
  5. ступня — -і, ж. 1》 Нижня опорна частина ноги; стопа. || Нижня поверхня опорної пластини ноги. || Відбиток ноги, залишений на землі. 2》 діал. Хода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ступня — I. СЛІД (знак, що залишається від чогось — виїмка, подряпина, пляма і т. ін.), ВІДБИ́ТОК, ПОЗНА́КА, ПРИМ'Я́ТИНА, ПОВОЛО́КА (від протягання чогось); ПО́РУБ рідше (від рубання); СТУПНЯ́, СТУПА́К розм. Словник синонімів української мови
  7. ступня — Ступня́, -пні́, -пне́ю; сту́пні, сту́пень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ступня — СТУПНЯ́, і́, ж. 1. Нижня опорна частина ноги; стопа. Про колишню ще недавню недолугість нагадував тільки надто тонкий стан та тонкі, хоч і міцні, немов сталеві, ноги з вузькими довгими ступнями (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах