1. Фразеологічний словник української мови

тавро

наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток) на кого—що і без додатка. Впливати, діяти на кого-, що-небудь, позначатися на комусь, чомусь. Казенна обмеженість науки та крайній клерикалізм кладуть видиме клеймо на молодих людей (Леся Українка); Звичайно ж, тінь десятків літ боротьби наклала своє тавро і на вдачу, і на зовнішність (Іван Ле); Роки в тюрмах та колоніях наклали свою печать на Кесаря уже, мабуть, незмивну (З газети); Все знову нагадало про себе: і холодна клуня, і вартовий за дверима, і смерть, що вже наклала свій знак на пожовтіле обличчя льотчика (Ю. Бедзик); Дитинство наклало відбиток на всю творчість О. Довженка (З журналу); На вигляд їй років за тридцять. І час поклав уже своє тавро: втома в очах і ледве помітні зморшки в куточках різко окресленого рота (Д. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тавро — (мітка, яку випалюють на шкірі) клеймо, перен. знак, печать. Словник синонімів Полюги
  2. тавро — тавро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. тавро — А. 1. Клеймо на шкірі, рогах чи копитах тварин; мітка на тілі людини (невільника, в’язня), рідше – на товарі; знаряддя, яким його роблять. – Звісне діло – баришник... Літературне слововживання
  4. тавро — Штемп, знак, зст. клейно; (на кому) печать, пляма; (зради) Каїнова печать; п! ШТАМП. Словник синонімів Караванського
  5. тавро — ТАВРО́, а́, с. 1. Мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин. – Наш, вітчизняний, – визначив Хаєцький, як циган, обходячи коника навколо і старанно загладжуючи застрижене тавро (О. Словник української мови у 20 томах
  6. тавро — -а, с. 1》 Мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин. || Мітка на тілі людини (звичайно невільника, злочинця тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тавро — КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев. Словник синонімів української мови
  8. тавро — Тавро́, -ра́, -ру́; та́вра, -врів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тавро — ТАВРО́, а́, с. 1. Мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин. — Наш, вітчизняний, — визначив Хаєцький, як циган, обходячи коника навколо і старанно загладжуючи застрижене тавро (Гончар, III, 1959, 88)... Словник української мови в 11 томах