1. Фразеологічний словник української мови

тверезий

диви́тися твере́зими очи́ма (твере́зо) на кого—що. Сприймати, оцінювати кого-, що-небудь об’єктивно, реально. На оточуючий світ варто дивитися тверезими очима (З усн. мови).

розу́мна (твере́за, му́дра і т. ін.) голова́. Хто-небудь розсудливий, кмітливий, тямущий. — Дуже він .. мені подобався, бо був добрий сусід і розумна голова (І. Франко); Ні одної сильної людини з усього роду, ні одної .. тверезої голови; чужі вина і чужі води до краю розрідили їхні мізки і душі (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тверезий — твере́зий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тверезий — Не п'яний; (стало) непитущий; (погляд) реалістичний, об'єктивний; (розрахунок) практичний; (розум) розсудливий. Словник синонімів Караванського
  3. тверезий — ТВЕРЕ́ЗИЙ, а, е. 1. Не п'яний (про людину, її стан). Ой ти ж мене сватав Не п'яний – тверезий (П. Чубинський); – Я їх [сватів] і нагодую, й напою. Од мене не поїдуть голодними та тверезими (І. Словник української мови у 20 томах
  4. тверезий — Що в тверезого на умі, то у п’яного на язиці. П'яний не контролює свої дії і тому розповідає все, що знає. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. тверезий — -а, -е. 1》 Не п'яний (про людину, її стан). || Власт. не п'яній людині; такий, як у неп'яної людини. || рідко. Який не спричиняє сп'яніння; не п'янкий. || у знач. ім. тверезий, -зого, ч. Не п'яна людина. 2》 Який не вживає спиртних напоїв; непитущий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тверезий — ДІЛОВИ́Й (про людину — добре обізнаний і досвідчений у певній галузі, цілеспрямований у роботі), ДІЛОВИ́ТИЙ, ОРГАНІЗО́ВАНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ розм.; ПРАКТИ́ЧНИЙ (який має життєвий досвід, добре розуміється на якихось справах). Словник синонімів української мови
  7. тверезий — Твере́зий, -за, -зе Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тверезий — ТВЕРЕ́ЗИЙ, а, е. 1. Не п’яний (про людину, її стан). Ой ти ж мене сватав Не п’яний — тверезий (Чуб., V, 1874, 160); — Я їх [сватів] і нагодую, й напою. Од мене не поїдуть голодними та тверезими (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. тверезий — Тверезий, -а, -е Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. Ном. по-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ. Харьк. у. Словник української мови Грінченка