тиск

під ти́ском. 1. кого, чиїм. Внаслідок чиїх-небудь насильницьких дій, застосування сили з чийогось боку. Під тиском сарматів частина скіфів та інших кочовиків пересунулась на захід і досягла Дунаю (З навчальної літератури). 2. кого, чиїм. Через чиїсь настійні вимоги. Бугор під тиском товариства змушений був визнати, що поводився як останній нахаба (О. Гончар). 3. чого. Внаслідок впливу певних умов, обставин і т. ін. До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя вплила краплина (І. Франко); Під тиском умілих доказів Гуркала пішов (Кульницький) на компроміс: — Відстукаємо рішення про повернення Варчуку частини його землі (М. Стельмах); Норми народного звичаєвого права до певної міри протистояли державному праву, але поступово під тиском останнього втрачали свої позиції (З навчальної літератури).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиск — тиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тиск — ТИСК – ТИСНЕННЯ У значенні "сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла", вживається переважно тиск; тиснення – рідше. Літературне слововживання
  3. тиск — Тиснення, г. нагніт; (атак) натиск; (в юрбі) ТИСНЯВА; (людей) здвиг, стовпище; ФР. примус <н. під тиском>; (дія) натискання, стискання, стиск. Словник синонімів Караванського
  4. тиск — див. багато Словник синонімів Вусика
  5. тиск — [тиск] -ку, м. (на) -ку Орфоепічний словник української мови
  6. тиск — ТИСК, у, ч. 1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Яновський); Там [на морському дні] тріщить у вухах від величезного тиску води (В. Словник української мови у 20 томах
  7. тиск — -у, ч. 1》 Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. 2》 фіз. Сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла. Абсолютний тиск — тиск, для вимірювання якого за початок відліку приймають тиск, що дорівнює нулю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тиск — Фізична величина, яка визначається відношенням значення сили, прикладеної перпендикулярно до ділянки поверхні, до площі цієї ділянки; в системі СІ вимірюється у Паскалях (Па). Універсальний словник-енциклопедія
  9. тиск — НА́ТИСК (натискання, налягання на що-небудь; рішучі, енергійні воєнні дії, щоб відтиснути противника, оволодіти чим-небудь; посилений вплив на кого-небудь з метою спонукати його до чогось), ТИСК, НАПІ́Р підсил. Словник синонімів української мови
  10. тиск — Тиск, -ку, -кові, в -ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тиск — ТИСК, у, ч. 1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  12. тиск — Тиск, -ку м. 1) Давка, давленіе. Шейк. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Греб. 388. Тиск народу. Шевч. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства. К. ХП. 137. Словник української мови Грінченка