тиск
-у, ч.
1》 Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання.
2》 фіз. Сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла.
Абсолютний тиск — тиск, для вимірювання якого за початок відліку приймають тиск, що дорівнює нулю.
Атмосферний тиск — тиск, що здійснює навколоземна атмосфера на тіла, які перебувають у ній.
Барометричний тиск — абсолютний атмосферний тиск.
Гідростатичний тиск — тиск, який чинить нерухома рідина або газове середовище на тіло, що перебуває в стані спокою в цьому середовищі.
Динамічний тиск — частина тиску всередині рухомої рідини або газу, зумовлена їх рухом.
Звуковий тиск — тиск у точці виміру, зумовлений проходженням звукової хвилі, за винятком статичного тиску.
Надлишковий (надмірний) тиск — тиск, для вимірювання якого за початок відліку приймають тиск, що дорівнює тиску зовнішнього середовища.
Осмотичний тиск — надлишковий тиск, який здійснюється розчиненою речовиною в процесі дифузії розчину крізь напівпроникну мембрану.
Парціальний тиск — тиск певного компонента газової суміші, тобто тиск, під яким би знаходився цей газ, якби із суміші були б вилучені усі інші компоненти, а об'єм та температура зберіглися б незмінними.
Статичний тиск — тиск у нерухомій рідині або газі, зумовлений силами тяжіння.
Цілковитий тиск — а) тиск, що є сумою парціальних тисків компонентів газового середовища; б) тиск, що є сумою динамічного та статичного тиску.
3》 Рішуча, енергійна дія, рух, спрямовані на кого-, що-небудь; стрімкий натиск, напад.
|| перен. Насильство над чиєюсь волею, переконанням; примус.
Під тиском кого, чого — а) внаслідок насильницьких дій, застосування сили; б) внаслідок впливу певних умов, обставин, доказів.
4》 розм. Штовханина в тісноті, у натовпі; тиснява.
Значення в інших словниках
- тиск — тиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тиск — ТИСК – ТИСНЕННЯ У значенні "сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла", вживається переважно тиск; тиснення – рідше. Літературне слововживання
- тиск — Тиснення, г. нагніт; (атак) натиск; (в юрбі) ТИСНЯВА; (людей) здвиг, стовпище; ФР. примус <н. під тиском>; (дія) натискання, стискання, стиск. Словник синонімів Караванського
- тиск — див. багато Словник синонімів Вусика
- тиск — [тиск] -ку, м. (на) -ку Орфоепічний словник української мови
- тиск — ТИСК, у, ч. 1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Яновський); Там [на морському дні] тріщить у вухах від величезного тиску води (В. Словник української мови у 20 томах
- тиск — Фізична величина, яка визначається відношенням значення сили, прикладеної перпендикулярно до ділянки поверхні, до площі цієї ділянки; в системі СІ вимірюється у Паскалях (Па). Універсальний словник-енциклопедія
- тиск — під ти́ском. 1. кого, чиїм. Внаслідок чиїх-небудь насильницьких дій, застосування сили з чийогось боку. Під тиском сарматів частина скіфів та інших кочовиків пересунулась на захід і досягла Дунаю (З навчальної літератури). 2. кого, чиїм. Фразеологічний словник української мови
- тиск — НА́ТИСК (натискання, налягання на що-небудь; рішучі, енергійні воєнні дії, щоб відтиснути противника, оволодіти чим-небудь; посилений вплив на кого-небудь з метою спонукати його до чогось), ТИСК, НАПІ́Р підсил. Словник синонімів української мови
- тиск — Тиск, -ку, -кові, в -ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тиск — ТИСК, у, ч. 1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- тиск — Тиск, -ку м. 1) Давка, давленіе. Шейк. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Греб. 388. Тиск народу. Шевч. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства. К. ХП. 137. Словник української мови Грінченка