тиск
ТИСК, у, ч.
1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання.
Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Янов., II, 1958, 78);
Там [на морському дні] тріщить у вухах від величезного тиску води (Собко, Скеля.., 1961, 19);
При великому тиску гірських порід застосовують фонтанний спосіб видобутку нафти (Гірн. пром., 1957, 92).
Тиск руки́ — стискання чиєїсь руки на знак привітання, під час знайомлення або вираження якихось почуттів; потиск руки.
Донецькі далі неозорі, і тиск руки, і щастя в зорі, і сміх, як молодість, дзвінкий (Сос., II, 1958, 18).
2. фіз. Сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла.
Коли говориться про тиск, завжди треба, крім сили, брати до уваги також і площу, на яку ця сила діє (Цікава фізика, 1950, 47);
Водячи паровоз, Мармура вчив свого помічника підтримувати у котлі потрібний тиск пари (Чорн., Визвол. земля, 1959, 53);
На такій висоті [4,5 км] тиск повітря приблизно вдвоє менший, ніж на рівні моря (Фіз. геогр., 6, 1957, 68);
Що ж до тиску сонячного світла, то його встановлюють за допомогою спеціальних дослідів (Наука.., 5, 1963, 32).
∆ Атмосфе́рний тиск див. атмосфе́рний;
Кров’яни́й тиск див. кров’яни́й;
Парціа́льний тиск див. парціа́льний;
Пластови́й тиск див. пластови́й.
3. Рішуча, енергійна дія, рух, спрямовані на кого-, що-небудь; стрімкий натиск, напад.
Дружній тиск, Зброї блиск, В серці гнів І з ним свобідний спів (Вороний, Вибр., 1959, 70);
Та крізь ворожий тиск мене промчав Меркурій, Він хмарою повив і врятував мене (Зеров, Вибр., 1966, 274);
— Вже тиждень стоїмо так. — Чи витримаєш тиск атак? (Бажан, Вибр., 1940, 27);
*Образно. Одступають поля полохливі перед тиском кварталів твоїх [Харкова] (Сос., I, 1957, 237);
// перен. Насильство над чиєюсь волею, переконанням; примус.
Маркіян Шашкевич, Вагилевич, Головацький.., незважаючи на цензурні тиски, пробували класти основи нової, народної літератури (Фр., VIII, 1952, 35);
Для всієї епохи імперіалізму характерним є зростаючий тиск держави на робітничий клас (Ком. Укр.. 4, 1965, 35).
◊ Під ти́ском кого, чого: а) внаслідок насильницьких дій, застосування сили.
Під тиском сарматів частина скіфів та інших кочовиків пересунулась на захід і досягла Дунаю (Іст. СРСР, І, 1956, 18);
б) внаслідок впливу певних умов, обставин, доказів.
До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя вплила краплина (Фр., X, 1954, 24);
З кожним роком рух народів за мир посилюється, стає більш дійовим. Під тиском громадськості уряди імперіалістичних держав змушені відмовлятись від агресивних планів (Укр. іст. ж., 2, 1960, 50);
Під тиском умілих доказів Гуркала пішов [Кульницький] на компроміс: — Відстукаємо рішення про повернення Варчуку частини його землі (Стельмах, II, 1962, 219).
4. розм. Штовханина в тісноті, у натовпі; тиснява.
На плацу страшний тиск (Н.-Лев., VII, 1966, 356);
Де Льольо? Ніхто не знав.. Перед дверима зробився тиск, а знизу все напирали (Коцюб., II, 1955, 87);
Люд на площу поспішає, — Переяслав аж гуде… Знов війна? Та ні, — братерство! — А на площі гомін, тиск… (Тич., II, 1957, 292).
Тиск наро́ду (люде́й і т. ін.) — величезна кількість людей, натовп.
А в Римі свято. Велике свято! Тиск народу, Зо всього царства воєводи (Шевч., II, 1963, 286);
На річці тій жили батьки мої І панства чортів тиск (Греб., І, 1957, 75);
Людей на базарі — тиск: те продає, те купує — кожний заклопотаний (Вас., II, 1959, 461).
Значення в інших словниках
- тиск — тиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тиск — ТИСК – ТИСНЕННЯ У значенні "сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла", вживається переважно тиск; тиснення – рідше. Літературне слововживання
- тиск — Тиснення, г. нагніт; (атак) натиск; (в юрбі) ТИСНЯВА; (людей) здвиг, стовпище; ФР. примус <н. під тиском>; (дія) натискання, стискання, стиск. Словник синонімів Караванського
- тиск — див. багато Словник синонімів Вусика
- тиск — [тиск] -ку, м. (на) -ку Орфоепічний словник української мови
- тиск — ТИСК, у, ч. 1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Яновський); Там [на морському дні] тріщить у вухах від величезного тиску води (В. Словник української мови у 20 томах
- тиск — -у, ч. 1》 Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. 2》 фіз. Сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла. Абсолютний тиск — тиск, для вимірювання якого за початок відліку приймають тиск, що дорівнює нулю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тиск — Фізична величина, яка визначається відношенням значення сили, прикладеної перпендикулярно до ділянки поверхні, до площі цієї ділянки; в системі СІ вимірюється у Паскалях (Па). Універсальний словник-енциклопедія
- тиск — під ти́ском. 1. кого, чиїм. Внаслідок чиїх-небудь насильницьких дій, застосування сили з чийогось боку. Під тиском сарматів частина скіфів та інших кочовиків пересунулась на захід і досягла Дунаю (З навчальної літератури). 2. кого, чиїм. Фразеологічний словник української мови
- тиск — НА́ТИСК (натискання, налягання на що-небудь; рішучі, енергійні воєнні дії, щоб відтиснути противника, оволодіти чим-небудь; посилений вплив на кого-небудь з метою спонукати його до чогось), ТИСК, НАПІ́Р підсил. Словник синонімів української мови
- тиск — Тиск, -ку, -кові, в -ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тиск — Тиск, -ку м. 1) Давка, давленіе. Шейк. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Греб. 388. Тиск народу. Шевч. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства. К. ХП. 137. Словник української мови Грінченка