тиск

ТИСК, у, ч.

1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання.

Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Янов., II, 1958, 78);

Там [на морському дні] тріщить у вухах від величезного тиску води (Собко, Скеля.., 1961, 19);

При великому тиску гірських порід застосовують фонтанний спосіб видобутку нафти (Гірн. пром., 1957, 92).

Тиск руки́ — стискання чиєїсь руки на знак привітання, під час знайомлення або вираження якихось почуттів; потиск руки.

Донецькі далі неозорі, і тиск руки, і щастя в зорі, і сміх, як молодість, дзвінкий (Сос., II, 1958, 18).

2. фіз. Сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла.

Коли говориться про тиск, завжди треба, крім сили, брати до уваги також і площу, на яку ця сила діє (Цікава фізика, 1950, 47);

Водячи паровоз, Мармура вчив свого помічника підтримувати у котлі потрібний тиск пари (Чорн., Визвол. земля, 1959, 53);

На такій висоті [4,5 км] тиск повітря приблизно вдвоє менший, ніж на рівні моря (Фіз. геогр., 6, 1957, 68);

Що ж до тиску сонячного світла, то його встановлюють за допомогою спеціальних дослідів (Наука.., 5, 1963, 32).

∆ Атмосфе́рний тиск див. атмосфе́рний;

Кров’яни́й тиск див. кров’яни́й;

Парціа́льний тиск див. парціа́льний;

Пластови́й тиск див. пластови́й.

3. Рішуча, енергійна дія, рух, спрямовані на кого-, що-небудь; стрімкий натиск, напад.

Дружній тиск, Зброї блиск, В серці гнів І з ним свобідний спів (Вороний, Вибр., 1959, 70);

Та крізь ворожий тиск мене промчав Меркурій, Він хмарою повив і врятував мене (Зеров, Вибр., 1966, 274);

— Вже тиждень стоїмо так. — Чи витримаєш тиск атак? (Бажан, Вибр., 1940, 27);

*Образно. Одступають поля полохливі перед тиском кварталів твоїх [Харкова] (Сос., I, 1957, 237);

// перен. Насильство над чиєюсь волею, переконанням; примус.

Маркіян Шашкевич, Вагилевич, Головацький.., незважаючи на цензурні тиски, пробували класти основи нової, народної літератури (Фр., VIII, 1952, 35);

Для всієї епохи імперіалізму характерним є зростаючий тиск держави на робітничий клас (Ком. Укр.. 4, 1965, 35).

◊ Під ти́ском кого, чого: а) внаслідок насильницьких дій, застосування сили.

Під тиском сарматів частина скіфів та інших кочовиків пересунулась на захід і досягла Дунаю (Іст. СРСР, І, 1956, 18);

б) внаслідок впливу певних умов, обставин, доказів.

До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя вплила краплина (Фр., X, 1954, 24);

З кожним роком рух народів за мир посилюється, стає більш дійовим. Під тиском громадськості уряди імперіалістичних держав змушені відмовлятись від агресивних планів (Укр. іст. ж., 2, 1960, 50);

Під тиском умілих доказів Гуркала пішов [Кульницький] на компроміс: — Відстукаємо рішення про повернення Варчуку частини його землі (Стельмах, II, 1962, 219).

4. розм. Штовханина в тісноті, у натовпі; тиснява.

На плацу страшний тиск (Н.-Лев., VII, 1966, 356);

Де Льольо? Ніхто не знав.. Перед дверима зробився тиск, а знизу все напирали (Коцюб., II, 1955, 87);

Люд на площу поспішає, — Переяслав аж гуде… Знов війна? Та ні, — братерство! — А на площі гомін, тиск… (Тич., II, 1957, 292).

Тиск наро́ду (люде́й і т. ін.) величезна кількість людей, натовп.

А в Римі свято. Велике свято! Тиск народу, Зо всього царства воєводи (Шевч., II, 1963, 286);

На річці тій жили батьки мої І панства чортів тиск (Греб., І, 1957, 75);

Людей на базарі — тиск: те продає, те купує — кожний заклопотаний (Вас., II, 1959, 461).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиск — тиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тиск — ТИСК – ТИСНЕННЯ У значенні "сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла", вживається переважно тиск; тиснення – рідше. Літературне слововживання
  3. тиск — Тиснення, г. нагніт; (атак) натиск; (в юрбі) ТИСНЯВА; (людей) здвиг, стовпище; ФР. примус <н. під тиском>; (дія) натискання, стискання, стиск. Словник синонімів Караванського
  4. тиск — див. багато Словник синонімів Вусика
  5. тиск — [тиск] -ку, м. (на) -ку Орфоепічний словник української мови
  6. тиск — ТИСК, у, ч. 1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Яновський); Там [на морському дні] тріщить у вухах від величезного тиску води (В. Словник української мови у 20 томах
  7. тиск — -у, ч. 1》 Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. 2》 фіз. Сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла. Абсолютний тиск — тиск, для вимірювання якого за початок відліку приймають тиск, що дорівнює нулю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тиск — Фізична величина, яка визначається відношенням значення сили, прикладеної перпендикулярно до ділянки поверхні, до площі цієї ділянки; в системі СІ вимірюється у Паскалях (Па). Універсальний словник-енциклопедія
  9. тиск — під ти́ском. 1. кого, чиїм. Внаслідок чиїх-небудь насильницьких дій, застосування сили з чийогось боку. Під тиском сарматів частина скіфів та інших кочовиків пересунулась на захід і досягла Дунаю (З навчальної літератури). 2. кого, чиїм. Фразеологічний словник української мови
  10. тиск — НА́ТИСК (натискання, налягання на що-небудь; рішучі, енергійні воєнні дії, щоб відтиснути противника, оволодіти чим-небудь; посилений вплив на кого-небудь з метою спонукати його до чогось), ТИСК, НАПІ́Р підсил. Словник синонімів української мови
  11. тиск — Тиск, -ку, -кові, в -ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. тиск — Тиск, -ку м. 1) Давка, давленіе. Шейк. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Греб. 388. Тиск народу. Шевч. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства. К. ХП. 137. Словник української мови Грінченка