1. Фразеологічний словник української мови

товкти

товкти́ во́ду в сту́пі. Займатися чим-небудь непотрібним, безрезультатним; марно гаяти час. (Хома:) Слава Богу, світ мені прояснився, одлягло від серця, товчи скільки хочеш воду в ступі, буду мовчати (І. Карпенко-Карий); Товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Але головне, щоб були хороші вчені, щоб не товкли воду в ступі… Працювати треба тяжко, каторжно, тоді, може, щось і вийде (З журналу). во́ду товкти́. (Борис:) Перед дочкою так найкраще визначився, сказав їй, що вона уміє тільки воду товкти (М. Кропивницький). товчі́ння (то́вчення) води́ в сту́пі. Поки .. десятикласники не підуть на ферми, доти триватиме пустопорожнє товчіння води в ступі (І. Волошин); Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі (Леся Українка).

хоч голово́ю (ло́бом) об стіну́ товчи́ кого і без додатка. Уживається для вираження неможливості переконати нетямущу або вперту людину. Свербивус безнадійно махнув рукою .. Хіба ж можна було розмовляти з таким чоловіком, як Коритний? Нічого не тямить. Хоч ти головою товчи об стіну, а він — своє (М. Ю. Тарновський); Ти його хоч лобом об стіну товчи — не послухає (З усн. мови).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товкти — товкти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. товкти — (у ступі) дробити, розтирати; (траву) ТОПТАТИ; (посуд) бити; (те саме) повторювати, ТОВКМАЧИТИ; (кого) дубасити, бити; (напам'ять) визуджувати. Словник синонімів Караванського
  3. товкти — див. бити; говорити; трощити Словник синонімів Вусика
  4. товкти — ТОВКТИ́, вчу́, че́ш, недок. 1. що. Пом'якшувати, дробити, розтирати що-небудь у ступі, ступці і т. ін. товкачем, товкачиком, макогоном. Валя в клуні товче пшоно в ступі (С. Словник української мови у 20 томах
  5. товкти — товкти́ бити (ср, ст)|| = валити ◊ люби́ти як ду́шу, товкти́ як гру́шу про те, що любов не заважає бути справедливим і вимогливим (ст) ◊ товкти́ собою багато їздити, подорожувати (часто без комфорту)(м, ср, ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. товкти — -вчу, -чеш, недок. 1》 перех. Пом'якшувати, дробити, розтирати що-небудь у ступі, ступці і т. ін. товкачем, товкачиком, макогоном. || Б'ючи товкачем (звичайно в ступі), обдирати лузгу, шкірку з проса, пшениці і т. ін. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. товкти — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  8. товкти — Товкти́, товчу́, -че́ш, -чу́ть; товк, товкла́, товкли́; товчи́, -чі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. товкти — ТОВКТИ́, вчу́, че́ш, недок. 1. перех. Пом’якшувати, дробити, розтирати що-небудь у ступі, ступці і т. ін. товкачем, товкачиком, макогоном. Валя в клуні товче пшоно в ступі (Вас. Словник української мови в 11 томах
  10. товкти — Товкти, -вчу, -чеш гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Рудч. Ск. II. 166. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. Стор. МПр. 45. Словник української мови Грінченка