товктися

товкти́ся як у сту́пі. Дуже багато, виснажливо, інтенсивно працювати. Цілісінький день як у ступі товчешся, та ще й виспатись не дають! (Остап Вишня).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на (одно́му) мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товктися — товкти́ся дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. товктися — Битися; (по хаті) метушитися, крутитися, вертітися, поратися де; (без діла) огинатися; (по судах) тягатися; (на місці) топтатися, ТУПЦЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. товктися — див. баритися; господарювати; дбати; працювати; ходити Словник синонімів Вусика
  4. товктися — [тоўктис'а] тоуўчус'а, -ўчес':а, -ўчец':а, -ўчеимос'а, -ўчеитес'а, тоуўчуц':а; мин. тоўкс'а, -клас'а; нак. -ўчис'а, тоуўч'іц':а Орфоепічний словник української мови
  5. товктися — ТОВКТИ́СЯ, чу́ся, че́шся, недок. 1. Битися чим-небудь з ким-небудь. Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товклись кулаччям по зубах (І. Котляревський); Пархоме, в щасті не брикай!.. Словник української мови у 20 томах
  6. товктися — товкти́ся 1. → товкти собою : Він товкся по вічах по цілій Східній Галичині (Шухевич); Думає, як світ перевернувся, то можна жити з дня на день і товктися по цілому місті (Нижанківський)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. товктися — Товчеться, як Марко по пеклі. Про непосидющого, який не може всидіти на одному місці. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. товктися — -чуся, -чешся, недок. 1》 Битися чим-небудь з ким-небудь. || Битися об щось. || Швидко, посилено битися (про серце). 2》 Вертітися, соватися на невеликому просторі; лежачи або сидячи, часто змінювати положення тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. товктися — БИ́ТИСЯ (торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.); УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ), УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) у що, об що (підкреслюється роздільність дії); СТУ́КАТИСЯ (перев. зі стуком); ТОВКТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
  10. товктися — ТОВКТИ́СЯ, чу́ся, че́шся, недок. 1. Битися чим-небудь з ким-небудь. Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товклись кулаччям по зубах (Котл., І, 1952, 279); Пархоме, в щасті не брикай!.. Словник української мови в 11 томах
  11. товктися — Товктися, -вчуся, -чешся гл. 1) Толочься, толкаться, слоняться. Товчеться, як Марко по пеклу. Стор. Товчеться по хаті, як курка з первим яйцем. Харьк. г. 2) Тузить другъ друга. Біда навкулачки, товчеться. Ном. № 2169. Словник української мови Грінченка