тонути

зір (по́гляд) то́не в чому і без додатка. Відкривається щось безмежне, неосяжне, дуже віддалене. Вільний степ передо мною. Тоне зір — не осягти.. (Б. Грінченко); Над ним (полем) синім шатром розіп’ялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне... (Панас Мирний). о́чі то́нуть. Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. А за Дніпром очі тонуть в безкраїй далечі, вкритій лісами (І. Нечуй-Левицький).

тону́ти (потопа́ти) в ро́зкошах. Жити в надмірному багатстві. А вельможне панство тоне в розкошах, марнує час у хвастощах (Я. Качура); Думками вже летіла (Софія) по великих заграничних містах і потопала в прийдешніх розкошах (Леся Українка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонути — (занурюючись, опускатися вниз) потопати, топитися. Словник синонімів Полюги
  2. тонути — тону́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. тонути — Потопати, топитися, іти <�спускатися> на дно; (у снігу) грузнути; (у млі) поринати у що; (в зелені) утопати; (у гаморі) губитися, розчинятися; (у крові) купатися; (в тумані) зникати; (у праці) заглиблюватися у що, віддаватися чому. Словник синонімів Караванського
  4. тонути — [тоунутие] -ну, тонеиш; нак. тони, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. тонути — ТОНУ́ТИ, тону́, то́неш, недок. 1. Занурюючись у воду, опускатися на дно під дією сили ваги; потопати. Лебеді пливуть, віночки тонуть, Віночки потопають (П. Чубинський); Хотілось мені почваниться перед хлопцями, так я й не знав, де та сміливість узялась. Словник української мови у 20 томах
  6. тонути — тону, тонеш, недок. 1》 Занурюючись у воду, опускатися на дно під дією сили ваги; потопати. || Мати властивість опускатися на дно, не тримаючись на поверхні води. || Занурюючись у воду, в трясовину і т. ін., гинути, вмирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тонути — ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в'язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗА́ТИ) в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В'Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал. Словник синонімів української мови
  8. тонути — ТОНУ́ТИ, тону́, то́неш, недок. 1. Занурюючись у воду, опускатися на дно під дією сили ваги; потопати. Лебеді пливуть, віночки тонуть, Віночки потопають (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  9. тонути — Тонути, -ну, -неш гл. Тонуть. Що в воді не тоне, а в землі не гниє? Ном. № 306, стр. 299. Словник української мови Грінченка