тонути
тону́ти
тону, тонеш, недок.
1》 Занурюючись у воду, опускатися на дно під дією сили ваги; потопати.
|| Мати властивість опускатися на дно, не тримаючись на поверхні води.
|| Занурюючись у воду, в трясовину і т. ін., гинути, вмирати.
2》 Занурюватися, провалюватись у що-небудь в'язке, сипке, м'яке; грузнути.
3》 перен. Ставати чи бути ледве видним, заволікаючись, огортаючись чим-небудь.
|| Бути серед великої кількості чого-небудь, бути прикритим або укритим чимсь; утопати.
|| Бути мало чутним або ставати нечутним серед сильніших звуків, шумів.
4》 перен. Повністю віддаватися чому-небудь (почуттю, мріям, праці, справі і т. ін.); мати багато, вдосталь чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тонути — (занурюючись, опускатися вниз) потопати, топитися. Словник синонімів Полюги
- тонути — тону́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тонути — Потопати, топитися, іти <�спускатися> на дно; (у снігу) грузнути; (у млі) поринати у що; (в зелені) утопати; (у гаморі) губитися, розчинятися; (у крові) купатися; (в тумані) зникати; (у праці) заглиблюватися у що, віддаватися чому. Словник синонімів Караванського
- тонути — [тоунутие] -ну, тонеиш; нак. тони, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
- тонути — ТОНУ́ТИ, тону́, то́неш, недок. 1. Занурюючись у воду, опускатися на дно під дією сили ваги; потопати. Лебеді пливуть, віночки тонуть, Віночки потопають (П. Чубинський); Хотілось мені почваниться перед хлопцями, так я й не знав, де та сміливість узялась. Словник української мови у 20 томах
- тонути — зір (по́гляд) то́не в чому і без додатка. Відкривається щось безмежне, неосяжне, дуже віддалене. Вільний степ передо мною. Тоне зір — не осягти.. (Б. Фразеологічний словник української мови
- тонути — ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в'язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗА́ТИ) в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В'Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал. Словник синонімів української мови
- тонути — ТОНУ́ТИ, тону́, то́неш, недок. 1. Занурюючись у воду, опускатися на дно під дією сили ваги; потопати. Лебеді пливуть, віночки тонуть, Віночки потопають (Чуб. Словник української мови в 11 томах
- тонути — Тонути, -ну, -неш гл. Тонуть. Що в воді не тоне, а в землі не гниє? Ном. № 306, стр. 299. Словник української мови Грінченка