1. Фразеологічний словник української мови

торкати

і па́льцем не торкну́ти (не ткну́ти, не зачепи́ти) / не торка́ти кого. Не заподіяти кому-небудь ні найменшої кривди, образи. — А як вже поважатиму вас, ніколи й пальцем не торкну (М. Коцюбинський); Та хоч виглядом він як хмара, з торчкуватим вусом, з поглядом суворим, що незнайомого аж відлякне, а проте нікого з дітей Заболотний і пальцем не торкнув (О. Гончар); — Я тебе ніколи і пальцем не ткнув (М. Яцків); — Я б нікого й пальцем не зачепила, аби мене ніхто не зачіпав (І. Нечуй-Левицький). і пу́чкою не торкну́ти. Панів, правда, грабує (Кармелюк), а убогих людей — ніколи; і пучкою не торкне (С. Васильченко).

торка́ти ду́шу (се́рце) кому, чию (чиє). Зворушувати кого-небудь, викликаючи замилування. І сама ця наша Громова, найвища з могил, неодмінно чимось торкне тобі душу, ціле літо вона мовби виглядає когось,— чи не за те й люблять її вітри? (О. Гончар); Не торкала якось мого серця дика краса південної бурі (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торкати — торка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. торкати — |до|торкатися до, (краєчком) черкати; (серце) хвилювати, ЗВОРУШУВАТИ розчулювати; (кого) зачіпати; (ліктем) штовхати, тручати; нак. ТОРКАЙ! рушай! Словник синонімів Караванського
  3. торкати — ТОРКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ТОРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що. Доторкатися до кого-, чого-небудь, злегка натискувати на щось. Прийшов мій миленький та й торкає: – Вставай, моя мила, вже світає (П. Словник української мови у 20 томах
  4. торкати — -аю, -аєш, недок., торкнути, -ну, -неш, док. 1》 перех.Доторкатися до кого-, чого-небудь, злегка натискувати на щось. || Доторкаючись до чогось, виводити зі стану спокою, нерухомості. 2》 перех., перев. у сполуч. зі сл. серце, душа, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. торкати — ЗВОРУ́ШУВАТИ (збуджувати співчуття, жаль, ніжність і т. ін., глибоко хвилюючи), ХВИЛЮВА́ТИ, ПРОЙМА́ТИ, ЗРУ́ШУВАТИ заст., ПОРУ́ШУВАТИ діал., ПОРУША́ТИ діал.; ТОРКА́ТИ, ТОРКА́ТИСЯ (перев. із сл. душа, серце). — Док. Словник синонімів української мови
  6. торкати — Торка́ти, -ка́ю, -ка́єш кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. торкати — ТОРКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ТОРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. Доторкатися до кого-, чого-небудь, злегка натискувати на щось. Прийшов мій миленький та й торкає: — Вставай, моя мила, вже світає (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  8. торкати — Торка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. торкнути, -ну, -неш, гл. 1) Трогать, тронуть, задѣвать, задѣть, толкать, толкнуть. Торкни його, нехай не дрімає. Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. Грин. III. 284. Хто торка, тому відчиняють. Шейк. 2) Попивать, выпить. Словник української мови Грінченка