тут

(і) тут і там. У багатьох, у різних місцях; скрізь. Серед українців поселилися тут і там поляки (І. Крип’якевич); Я чула скрізь, і тут і там, як люблять вас, як вірять вам (В. Сосюра).

одна́ нога́ тут, а дру́га там. Уживається для вираження наказу, прохання або обіцянки дуже швидко сходити, збігати і т. ін. куди-небудь. Кукса незадоволено чмихнув, кинув дідові в спину: — Одна нога тут, а друга там! Ясно?..— Ясно! — гукнув дід за порогом (В. Кучер); До кабінету зайшов вайлуватий парубійко.— Оце! — подав Діденко йому листа.— І щоб одна нога тут, а друга там (А. Головко).

(ось) де (в чо́му, тут і т. ін.) соба́ка зари́тий (зари́та). Саме в цьому справжня причина, суть чого-небудь. — Чіткої системи поглядів у тебе ще нема. Ось у чому собака заритий (А. Головко); — Ти мені не мудруй, Панасовичу! Тут якась собака зарита! Нюхом чую! (В. Речмедін).

(та) де (вже) там (тут, тобі́). 1. Уживається для повного заперечення; аж ніяк. Пішов брат випровадити бабу. Баба й слухати не хоче… Пішла мама: де там (М. Коцюбинський); Надбіг (Лис) до калюжі, скочив у воду, щоб обмитися з фарби, де тобі! Фарба олійна, через ніч у теплі засохла добре, не пускає (І. Франко); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел .. Мурко вже закрадався до хвоста. І так і сяк, неначе справжній злодій, — Та де там! Раз — і знявся, й полетів (М. Рильський). 2. Уживається для вираження сумніву в реальності або можливості здійснення чого-небудь. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядати, Та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Т. Шевченко); — А як багатшими станемо, то, гляди, і в школу пошлем (сина). — Де вже там нашому про школу думати…— махає рукою Явдоха (М. Стельмах).

то тут, то там. У різних місцях; подекуди. Язики ясних денних пожеж вихоплювалися то тут, то там над строкатим бескеттям незліченних кварталів (О. Гончар). то там, то тут. То там, то тут поскрипували чорні, мов з каменю вирізані, верби (М. Стельмах).

тут як тут. 1. Дуже швидко, раптово з’являтися у потрібному місці. Заболотний вмикає радіо, і невидимий супровідець наш тут як тут (О. Гончар); Коли дивлюсь — задовго до обходу лікарка моя тут як тут (І. Муратов). 2. Дуже швидко, не гаячись. Приплентався тут як тут і шпигун Бжезіцький (Ірина Вільде).

що (ж (тут)) роби́ти? Доводиться миритися з тим, що є. — Що мої гроші! ..Чи можна ж на них піднятись! — Та на перший час буде й сих. Що ж робити, коли нема більш? (Г. Квітка-Основ’яненко); Що тут робити? Мусили ми чекати три години другого поїзда (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тут — тут 1 прислівник у цьому місті незмінювана словникова одиниця тут 2 іменник чоловічого роду шовковиця Орфографічний словник української мови
  2. тут — пр., не там, у цьому місці; ФР. у цьому разі <н. що тут робити?>; (у розповіді) у цей час <�мить, момент> <н. тут заходить мати>; тутки, тутечки. Словник синонімів Караванського
  3. тут — I ось, осьде, осьдечки, осьо, осьосьо, отут, отутай, отутеньки, отутечки, отуто, отуто-го, оттут, оттутай, тутай, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки, тутка, тутки, тутонька, тугоньки, туточка, туточки II див. близько Словник синонімів Вусика
  4. тут — ТУТ¹, присл. 1. У цьому місці; протилежне там. В'їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (М. Коцюбинський); Раптом з-за воза піднялася й схилилася над ним чудна якась жіноча постать. – Хто тут? – придушеним голосом промовив Андрій (О. Словник української мови у 20 томах
  5. тут — I присл. 1》 У цьому місці; прот. там. 2》 У даному випадку, за даних обставин. 3》 У цей час, у цей момент. 4》 у знач. частки. Уживається для підсилення висловленої думки. II -а, ч. Те саме, що шовковиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тут — I. ТУТ (у цьому місці; за цих обставин; у цей час), ТУ́ТА розм., ОТУ́Т підсил. розм., ТУ́ТЕЧКИ (ТУ́ТЕНЬКИ) розм., ОТУ́ТЕЧКИ (ОТУ́ТЕНЬКИ) підсил. розм., ОТТУ́Т підсил. заст.; О́СЬДЕ розм., О́СЬДЕЧКИ розм. (у цьому самому місці). Словник синонімів української мови
  7. тут — Тут, ту́та, присл., тут би, тут же, тут-о́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тут — ТУТ¹, присл. 1. У цьому місці; протилежне там. В’їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (Коцюб., І, 1955, 308); Раптом з-за воза піднялася й схилилася над ним чудна якась жіноча постать. — Хто тут? — придушеним голосом промовив Андрій (Довж. Словник української мови в 11 томах
  9. тут — Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. Чуб. V. 20 2) Сюда. Я аж тут залетів. Чуб. II. 635. 3) Вотъ. Левч. 16. ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Гол. IV. 512. Словник української мови Грінченка